Європейський Союз

економічний і політичний союз держав у Європі

Європе́йський Сою́з (ЄС) — економічний і політичний союз європейських держав, створений 1992 року. До об'єднання входять 28 держав. Валюта: євро. Столиця: Брюссель.

Вікіпедія
Вікіпедія
Прапор Європейського Союзу
Країни ЄС

Цитати ред.

  •  

Для мене об'єднана Європа це маленька зупинка на шляху до об'єднаного світу.

 

Dla mnie zjednoczona Europa to maleńki przystanek na drodze do zjednoczonego świata. [1]

  Яцек Куронь, польський політик
 
 
Ця цитата була обрана цитатою дня 9 травня 2016 року.
  •  

Європейський Союз виник після війни. Але проблеми і протистояння – вони існували завжди. І ми можемо співпрацювати і вирішувати їх, знаходячись усередині – у демократичній організації.
Так, у нас різні мови, і звички, і релігія, і ми не повинні, як у родині, щоранку всі одне одному подобатися. Так, ми різні, але це все Європейський Союз. І якщо не буде цієї співпраці, то буде інша модель – і це неминуча війна, бо нам протистоятиме імперіалізм, який обирає шлях сили[1].

  Фредерік Петі
  •  

Європейський Союз ще ніколи не робив того, що, я сподіваюся, він зробить через десять років у сфері сільського господарства. Європейський Союз ніколи не годував і не годує Африку. Європейський Союз ніколи не практикував монокультуру в тому вигляді, в якому ви це робите. З іншого боку, ЄС звертає увагу на навколишнє середовище, на воду, яку він використовує, на технології. Це обопільний процес збагачення та розвитку[1].

  — Фредерік Петі
  •  

Чи хтось де-небудь у світі готовий отримати палицею в голову заради торговельного договору зі Сполученими Штатами?
Це питання, яке ми, американці, можемо ставити собі в останні дні, коли бачимо, як молодих українців б'ють у Києві через протести проти рішення їхнього уряду не підписувати угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Договір, який мав бути підписаний 29 листопада, давав Україні доступ до найбільшого ринку світу. Але, що важливіше, він давав українській молоді й середньому класу символічну гарантію майбутнього нормального, цивілізованого, європейського життя.

 

Would anyone anywhere in the world be willing to take a truncheon in the head for the sake of a trade agreement with the United States?
This is the question we Americans might be asking ourselves these last few days, as we watch young Ukrainians being beaten in Kiev for protesting their own government’s decision not to enter an association agreement with the European Union. The accord, which was to be signed on November 29, offered Ukraine access to the world’s largest market. But more importantly, it seemed to hold out to Ukraine’s youth and middle classes a symbolic assurance that a future of normal, civilized, European life awaited. [2]

  Тімоті Снайдер, американський історик (5 грудня 2013)
  •  

Після Першої та Другої світових воєн Європа понад усе переймалася, як зробити так, щоб не було нової війни. Бо жахи воєн переконали європейські держави, що треба кардинально змінити підхід до співіснування і співжиття, до формування своїх уявлень про навколишній світ. І саме Європейський Союз став утіленням прагнення такого світового порядку[2].

  Валерій Пекар
  •  

Полтавське сало ніколи не буде продаватися на ринках Брюсселя й це треба дуже добре розуміти.[3]

 

Полтавское сало никогда не будет продаваться на рынках Брюсселя, и это надо очень хорошо понимать.

  Петро Симоненко
  •  

Ми не є Сполученими Штатами Європи — ми є унікальні в історії людства!

 

We are not the United States of Europe — we are unique in the history of mankind![4]

  Жозе Мануел Дурау Баррозу
  •  

Ми не можемо прийняти, що основні цінності Європейського Союзу масово порушуються. Ті, хто подібно до Угорщини, будує огорожі від біженців, які тікають від війни, або ті, хто утискає свободу преси та незалежність судової системи, повинні тимчасово чи, в разі потреби, довгостроково бути або назавжди мають бути виключеними ЄС. З людьми, які втікають від війни, поводяться чи не гірше, ніж з дикими тваринами. …Було б корисно, якщо правила будуть змінені таким чином, що призупинення членства однієї з країн Євросоюзу не вимагатиме одностайності в майбутньому.[5]

  Жан Ассельборн, Міністр закордонних справ Люксембургу
  •  

Не хочу, щоб Україна вступала в Євросоюз.

 

Не хочу, чтобы Украина вступала в Евросоюз[6].

  Дмитро Гордон
  •  

Я намагаюся пояснити молодим поколінням, що Європейський Союз – це не угода, це розбіжність, суперечка. Це незгода. Але це можливість та мистецтво управління нашими розбіжностями. Це також і зобов'язання, які ти береш на себе, наприклад, як у стосунках у родині, де ти відповідальний за те або за інше[1].

  — Фредерік Петі

Примітки ред.