Істори́чна свідо́мість — особлива форма суспільної свідомості, що включає: соціальну пам’ять; історичні (науково-історичні) факти; історичні процеси та уявлення про закономірності їх перебігу; соціально-історичне прогнозування, а також суспільні ідеали (ідеали суспільного розвитку), які взаємодіють між собою і зумовлюються відповідними матеріальними й ідеальними чинниками життєдіяльності суспільства.[1]

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

Історична свідомість впливових політиків забивається міфами, які заважають адекватно реагувати на події. Сказане стосується й імперської теми. В ній нагромадилося чимало міфів[2]. — Зі статті «Імперія і ми»

  Станіслав Кульчицький

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. VI, 742 с.
  2. Станіслав Кульчицький. Імперія і ми