Леонардо да Вінчі

видатний італійський вчений, дослідник, винахідник і художник, архітектор, анатоміст і інженер

Леона́рдо да Ві́нчі (іт. Leonardo da Vinci, 1452–1519) — видатний італійський художник, архітектор, інженер і вчений, один з найвизначніших представників епохи Відродження.

Леонардо да Вінчі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати ред.

Б ред.

  • Будь-які перешкоди долають наполегливістю.

В ред.

  • Воістину, той, хто не цінує життя, його не заслуговує[1].
  • Воля — головний дарунок природи.

Д ред.

  • Де вмирає надія, там виникає порожнеча.
  • Де дух не водить рукою художника, там нема мистецтва.

З ред.

  • За солодке доводиться гірко розплачуватись.
  • Знання, не породжені досвідом, матір'ю всякої вірогідності, марні й повні помилок.

Ж ред.

  • Живопис — це поезія, яку можливо бачити, але не чути, а поезія — це живопис, який можливо чути, але не бачити. (подібні слова казав ще Сімонід)

І ред.

  • Існує три різновиди людей: ті, що бачать; ті, що бачать, коли їм показують; та ті, що нічого не бачать.

М ред.

Н ред.

О ред.

  • Очі й вуха, охочі до чужих таємниць, завжди знайдуться.

П ред.

  • Природа настільки про все подбала, що всюди знаходиш чого навчитись.
  • Противник, що вказує Вам на Ваші помилки, набагато корисніший, ніж друг, що їх приховує.

Т ред.

  • Тільки з користю прожите життя довге.

У ред.

  • У природі все мудро продумано і влаштовано, кожен повинен робити своє діло, і в цій мудрості — найвища справедливість життя.

Х ред.

  • Хто не цінує життя, той його не заслуговує.
  • Хто сперечається, посилаючись на авторитет, той охочіше звертається не до свого розуму, а до пам'яті[3].

Я ред.

  • Як добре прожитий день дає міцний сон, так і з користю прожите життя дає спокійну смерть[2].
  • Якщо запастися терпінням і виявити старання, то посіяні насіння знання неодмінно дадуть добрі сходи. Навчання корінь гіркий, але плід солодкий.

Про Леонардо да Вінчі ред.

  •  

Як на мене, Джоконда — це ідеалізований портрет симпатичної жінки, а глибока таємничість її дивного виразу спокою, котрий вражає нас, є як усяка нематеріальна сутність, почуттям, що більше належало Леонардо, ніж їй самій. Він намалював цей портрет, як творить кожен великий майстер. У свій твір вклав власний духовний світ, гадаючи, що знайшов його в натурниці[4]. — зі статті «Енґр і Каламатта», 1837

  Жорж Санд

Примітки ред.

  1. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 22
  2. а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
  3. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 4
  4. Санд, 2016, с. 24

Джерела ред.

  • Уклад. Л. В. Лапшина. Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми. — Харків: Віват, 2019. — 320 с. — ISBN 978-617-7151-54-7
  • Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк. — Львів: Апріорі, 2016. — 264 с. — ISBN 978-617-629-314-9
  • wisdoms.ru (рос.)