Євреї

народ семітського походження
(Перенаправлено з Єврей)

Цитати про євреїв.

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Найвідоміші євреї - Айнштайн, Маркс, Фройд, Спіноза і т.д.

Цитати

ред.
  •  

Створила вас безсмертна книга,
Де з Богом ви взяли союз,
І на крилі архістратига
Писались твори ваших муз.

І тяжко вас карав Єгова
За гордощі та ненасить,
Жагу до золота й до слова,
Що в небі зорями горить.[1]«До євреїв».

  Дмитро Павличко
  •  

В епоху темну і криваву,
Коли, здавалось, зрадив Бог,
Ви здвигнули свою державу,
Давидів сонячний чертог.[2]«До євреїв».

  — Дмитро Павличко
  •  

Євреї несли Біблію крізь віки як свою переносну батьківщину.[3]

  Генріх Гейне
  •  

Жиди звичайно асимілюються не з тими, хто ближче, але з тими, хто дужчий. У Німеччині вони німці, се розумію; але чому в Чехії також німці? В Угорщині вони мадяри, в Галичині поляки, але чому в Варшаві та в Києві вони москалі? Чому жиди не асимілюються з націями слабими, пригнобленими, кривдженими та вбогими? Чому нема жидів-словаків, жидів-русинів?[4]

  — лихвар Ваґман (Іван Франко, «Перехресні стежки», 1900)
  •  

Наче Сонце ступає Ізраїль по Європі: куди приходить він, там пробуджується нове життя, звідки він іде, там засихає все, що досі цвіло.[5]

  Вернер Зомбарт, німецький соціолог і економіст (Евреи и их участие в образовании современного хозяйства. С.-Петербург, 1910, стр. 22)
  •  

Кожна країна має таких євреїв, на яких заслуговує.[6]

  — Карл Еміль Францос
  •  

Що в мене спільного з євреями? Я радше не маю нічого спільного зі самим собою.[7]

  Франц Кафка
  •  

Історія, ця героїчна батьківщина в часі, сьогодні вже не задовольняє євреїв: вони завоювали право на батьківщину в просторі.[8]

  Франц Кафка
  •  

Можливо, ми — сини торговців, але ми ж і внуки пророків.[9]

  Хаїм Вейцман
  •  

Талмуд — єврейський католицизм.[10]

  Генріх Гейне
  •  

Якщо ти живеш у Нью-Йорку, будь ти сто разів католик, однаково ти єврей.[11]

  — Ленні Брюс, американський комік
  •  

Щоб гарантувати своєму синові мучеництво, Бог народив його євреєм.[12]

  Станіслав Єжи Лєц
  •  

У твоїй утробі два народи, два народи вийдуть з твого нутра. Один буде сильніший від другого, і старший буде служити молодшому.[13]До Ревеки. Буття 25:23.

  Бог Єгова (Ягве)
  •  

У Європі з'явився єврейський Робін Гуд. Він забирає гроші у заможніх і віддає бідним — під відсотки.[14]

  Михайло Задорнов, «Большой концерт»
  •  

Великий Рим — це правду ти сказав,—
Великий на вазі людської долі,
Але на божій, бач, вазі ми більші.
Цього ти не піймеш, поганець![15]Діалог з римлянином Руфом. Ярослав Врхліцький «Бар-Кохба» (розділ IV «Вибранець Господній», переклад на українську — Іван Франко).

 

Řím velký jest — ó pravdu jsi to děl! —
na váze lidských losů velký jest,
na božské váze my však větší jsme,
to nechápeš, ty pohan![16]

  — Акіба
  •  

Бо Єгови натягнений лук,
І тятива нап'ята,
І наложена стрілка на ній —
І то ви є стріла та.

Як стріла вже намірена в ціль,
Наострена до бою,
Чи подоба стрілі говорить:
«Я бажаю спокою?»[17]Коли євреї відмовлялися йти в Обіцяну землю. Іван Франко «Мойсей» (розділ IV).

  Мойсей
  •  

І, як терен посеред дерев,
Непоказний на вроду,
І не має він слави собі
Ані з цвіту, ні з плоду,—

Так і вибраний богом народ
Між народами вбогий;
Де пишнота і честь, там йому
За високі пороги.[18]Іван Франко «Мойсей» (розділ VI).

  — Мойсей
  •  

Горе вам, що зробив вас господь
Всього людства багаттям!
Бо найвищий сей дар буде ще
Вам найтяжчим прокляттям!

Бо коли вас осяє господь
Ласки свої промінням,
Ви послів і пророків його
Поб'єте все камінням.[19]Іван Франко «Мойсей» (розділ IX).

  — Мойсей
  •  

О Ізрайлю, не тям ти сього
Богохульного слова:
Я люблю тебе дужче, повніш,
Ніж сам бог наш Єгова.

Міліони у нього дітей,
Всіх він гріє і росить,—
А у мене ти сам лиш, один,
І тебе мені досить.[20]Іван Франко «Мойсей» (розділ X).

  — Мойсей
  •  

Бач, як сунеться плем'я твоє,
Як Йордан переходить,
Єрихон добуває і скрізь
У річках крові бродить.

Ось століттями йде боротьба
За той шмат Палестини:
Амореї, гебреї, хетта,
Амалик, філістини.[21]Про завоювання Обіцяного краю. Іван Франко «Мойсей» (розділ XVIII).

  — Голос (Азазель)
  •  

Таж в Єгипті ви гнулись в ярмі,
Наїдавшися ласо…
Відригаться вам буде повік
Те єгипетське м'ясо.[22]Розділ XIX.

  — Єгова
  •  

Діоталлеві, не можна вирішити стати євреєм, як вирішуєш стати філателістом чи свідком Єгови. Євреєм треба народитися.[23]З роману Умберто Еко «Маятник Фуко» (розділ 3 «Біна», параграф 12).

 

Diotallevi, non si può decidere di diventare ebrei come si decide di diventare filatelici o testimoni di Geova. Ebrei si nasce.[24]

  — Якопо Бельбо
  •  

Аврамко: Ти, Лейбо, такий єврей, такий єврей, що тото єс народив дванадцять синів, як наш патріярх Яков, а потім покинув єс дорогу Єгови, Господа Авраама, Ісаака та Якова, і поклоняєшся скоцюбленому на хресті ідолу. Такий ти єврей, Лейбо, такий єврей, що я більше не буду говорити з тобою, тото, аби ти знав!
Лейба: А я тобі щось скажу, Аврамку.
Аврамко: Но, що ми скажеш, Лейбо?
Лейба: Іди в песю матір, ото ти скажу![25]Михайло Гафія Трайста «У ніч на святого Андрія» (частина друга «Кучер Йошка Ґоджа»).

  •  

Будучи євреєм, людина вчиться вірити в реальність жорстокості й вчиться визнавати байдужість до людського страждання як факт.

 

Being a Jew, one learns to believe in the reality of cruelty and one learns to recognize indifference to human suffering as a fact.[26]

  Андреа Дворкін
  •  

...єврей в Україні повинен жити краще, ніж в Ізраілі, росіянин в Україні має жити краще, ніж в Росії.[27]Заява зроблена ще перед розпадом СРСР

  Іван Драч, лідер Руху і поет-шістдесятник.
  •  

До українців ставлення – як до людей, котрі раптом почали творити свою державність, чогось прагнуть. Усі хочуть мати роботящих українців, які не становлять проблем. Це все одно, як би ви зайшли у свій улюблений курятник взяти пару знесених яєць, і бачите, що кури починають поводитися як гірські орли. Безумовно, ви на них ображаєтеся, починаєте ненавидіти. Бо те, що ти можеш пробачити орлу, у крайньому разі вороні, то зовсім не готовий пробачати курці. Від курки ти просто хочеш яєць. От саме так виглядає українофобія. Тобто, звісно, нас по-іншому не люблять, ніж, скажімо, не люблять євреїв[28].

  Дмитро Корчинський

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
  2. Дмытро Павлычко. "В гостях у Дмитрия Гордона". 1/3 (2018) на YouTube
  3. Большая книга афоризмов, С. 329
  4. Перехресні стежки (1900)
  5. Вильгельм Стейниц
  6. Большая книга афоризмов, С. 239
  7. Большая книга афоризмов, С. 239
  8. Большая книга афоризмов, С. 239
  9. Большая книга афоризмов, С. 330
  10. Большая книга афоризмов, С. 329
  11. Большая книга афоризмов, С. 239
  12. Большая книга афоризмов, С. 238
  13. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 72
  14. https://books.google.com.ua/books?id=17s8DgAAQBAJ&pg=PT69
  15. Франко І. Твори. З чужих літератур: драм. поеми та інше; до друку виготував І. Лизанівський ; за заг. ред. С. Пилипенка. — (Харків: Рух, 1929). — Т. 28, кн. 2. — С. 23
  16. Jaroslav Vrchlický. Bar-Kochba. Praha: J.R. Vilímek, 1897. S. 97
  17. Мойсей, 1976, с. 222
  18. Мойсей, 1976, с. 226
  19. Мойсей, 1976, с. 234-235
  20. Мойсей, 1976, с. 237
  21. Мойсей, 1976, с. 255
  22. Мойсей, 1976, с. 260
  23. Еко У. Маятник Фуко / перекл. з італ. М. Прокопович. — Львів: Літопис, 2004. — С. 77. — ISBN 966-7007-112-4
  24. Umberto Eco. Il Pendolo Di Foucault. — Gruppo Bompiani, 1988.
  25. Михайло Гафія Трайста. Між коханням і смертю: Повісті. — Бухарест: RCR EDITORIAL, 2016. — С. 196
  26. Цитати Андреа Дворкін на A-Z Quotes
  27. Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 363
  28. Уніан

Джерела

ред.
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. - Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6
  • Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. О. Ф. Погребенника; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1976. — Т. 5. — 381 с.