Авангардизм

Авангарди́зм чи аванґарди́зм (від фр. avant — попереду та garde — охорона) — узагальнювальна характеристика течій у світовому мистецтві, що виникли наприкінці XIX - початку XX століть, скерованих на руйнування традиційних художніх законів і форм заради створення нових. На відміну від модернізму, як періоду розвитку мистецтва, терміном Авангардизм означають будь-які течії, які демонструють крайній радикалізм та епатажність.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Авангардизм

Цитати

	Авангард виявив неминучість революції. Коли ці процеси відбувалися, не було цієї назви і тим більше самоназви. І всі ці митці — Малевич, Татлін, Екстер, Бурлюк — були першопрохідцями, кожен з яких мріяв перевинайти сенс мистецтва і відкрити двері в нове мистецтво. Між ними була конкурентність. Якби вони знали, що зараз ми зараховуємо їх усіх до одного табору, вони би були дуже проти цього. Кожен із них був винахідником якогось конструктивізму, футуризму, кубізму тощо^[1].
	— Тетяна Філевська

	Авангард мав інтернаціональний характер. Ці митці уявляли собі, що вони на порозі якогось часу, коли людина подолає обмеження, які її стримують. Люди, що були свідками розпаду імперій, які існували століттями, розуміли, що закінчується епоха і зараз буде абсолютно новий світ, в якому все буде ідеально. Усі ці митці були дуже космополітичні в хорошому сенсі цього слова. Вони мріяли, що мистецтво буде спільним для всього людства, що світом керуватимуть філософи й митці. Це буде прекрасний світ без воєн і катастроф^[1].
	— Тетяна Філевська

	Авангард — це міжнародне явище. Він одночасно зароджувався і розвивався в багатьох регіонах і країнах. Дуже важливо розуміти, в який час це відбувалося. Початок XX століття — час величезних світових і геополітичних катаклізмів. Це розпад імперій, розвиток наукового прогресу, винахід нових технічних засобів, як-от фотоапарат, відеокамера, що змушує людину взагалі переосмислити себе і саму суть мистецтва^[1].
	— Тетяна Філевська

	Назва «авангард» з'являється вже постфактум. Це вже історики мистецтва, критики для своєї зручності з відстані десятиліть окреслили це явище як авангард. Вони бачили, що це все про одне: вихід за межі мистецтва, яке наслідує реальність, вихід в експеримент, формалізм, який завершується безпредметністю — тобто відмовою від зображення будь-чого, що ми можемо побачити у світі, який нас оточує^[1].
	— Тетяна Філевська