Александр Македонський
цар Македонії, полководець, завойовник великої території та засновник світової держави
Александр ІІІ Македонський (356 до н. е. — 323 до н. е.) — македонський цар, гегемон Коринфського союзу, фараон Єгипту, шах Персії. Був вихованцем Аристотеля. Син царя Філіппа II Македонського.
| Александр Македонський | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Філіппу я зобов'язаний тим, що живу, а Аристотелю тим, що живу гідно[1].
- Батько не залишить мені нічого, що я міг би завоювати![2]
- Якщо б я не був Александром, я хотів би бути Діогеном[1].
- Не можуть існувати два Сонця на небі та два владики на землі[3][4].
- На пропозицію Парменіона перед битвою при Гавгамелах напасти на персів вночі відповів: Я не краду перемог![5]
- На пропозицію Дарія прийняти вигідний мир Парменіон сказав: Я б погодився, якби я був Александром. На це Александр відповів: Я б також погодився, якби я був Парменіоном[6].
- Під бурі та грози, які бушували під час переходу річки Гідасп: О афіняни, чи знаєте ви, яким небезпекам я піддаюся, щоб заслужити ваше схвалення?[7]
- У всесвіті незліченна безліч світів, а ми ще й одного не завоювали![8]
- Доля царів — робити хороше, а чути погане.[9]
- Немає нічого більш рабського, ніж розкіш і млість, і нічого більше царственого, ніж праця.[10]
- Невдовзі перед смертю Бачу, що буде велике змагання над моєю могилою.[11]
- Чим більше ти маєш, тим з більшою жадібністю прагнеш до того, чого у тебе немає. Війна у тебе народжується з перемог.[12]
Джерела
ред.- ↑ а б Плутарх «Александр», 8
- ↑ Плутарх «Александр», 5
- ↑ Перед битвою при Гавгамелах — Плутарх. 99, с. 507.
- ↑ Квінт Курцій Руф. «Історія Александра Македонського», IV, 11
- ↑ Арріан. «Похід Александра», III, 10, 2
- ↑ Плутарх, «Александр», 29
- ↑ Плутарх, «Александр», 60
- ↑ Плутарха «О безтурботність духу»
- ↑ Плутарх. «Вислови царів і полководців», 26, 32
- ↑ Плутарх. «Александр», 40
- ↑ Арріан. «Похід Александра», VII, 26, 2
- ↑ Афоризмы и крылатые фразы — Македоский Александр