Донецька Текля Іванівна

народниця

Текля (Фекла) Іванівна Донецька (уроджена Лозовська; 1855, Волинська губернія — 22 березня 1889, Вятка) — діячка народницького руху, вчителька, пізніше фельдшер. Була учасницею «Гуртка американців» та «Київської Комуни», притягувалася до дізнання під час «Великого процесу». Дружина народника Василя Донецького. Близька подруга письменника Володимира Короленко, одна з прототипів головної героїні нарису Короленко «Чудная».

Текля Донецька
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Іноді до сліз хочеться глянути ще раз на Дніпро і Дністер, глянути, а потім хоч до Пермі або під три чорти: усюди справа знайдеться[1].

 

Иногда до слез хочется взглянуть ещё раз на Днепр и Днестр, взглянуть, а потом хоть в Пермь или к черту на кулички: всюду дело найдётся.

Про Короленка

ред.
  •  

Воістину, Ви великий художник, Володимир Галактіонович, володієте досконало умінням приголомшувати людські серця, до самої основи[2].

 

Поистине, Вы великий художник, Владимир Галактионович, обладаете в совершенстве умением потрясать человеческие сердца, до самого основания.

  •  

Ваше «сказання», Володимир Галактіонович, навіть в нашій сонній В'ятці справила позитивну сенсацію в нечисленному читаючому товаристві. Я спочатку боялася до нього і приступитися, боялася, що така форма літературного твору буде зовсім мені недоступна — ніколи я нічого в сказаннях не розуміла, але проте ж навіть і я зрозуміла і здивувалася, а чому — здогадаєтеся самі. Ми, в'ятичі, приносимо вам найбільше спасибі за графа і гадаємо, що написати що-небудь краще і своєчасно мудрувато[1].

 

Ваше «сказание», Владимир Галактионович, даже в нашей сонной Вятке произвела положительную сенсацию в немногочисленном читающем обществе. Я сначала боялась к нему и приступиться, боялась, что такая форма литературного произведения будет совсем мне недоступна — никогда я ничего в сказаниях не понимала, но однако же даже и я поняла и удивилась, а чему — догадаетесь сами. Мы, вятичи, приносим вам величайшее спасибо за графа и думаем, что написать что-либо лучше и своевременнее мудрено.

Про «В волосных писарях» Миколи Астирєва

ред.
  •  

Там є місця, якими я здатна насолоджуватися, як музикою, щоразу відкриваючи нову принадність[1].

 

Там есть места, которыми я способна наслаждаться, как музыкой, всякий раз открывая новую прелесть.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Изергина Н. П.. К проблеме типичности образа героини рассказа В. Г. Короленко «Чудная» // Некоторые проблемы литературного мастерства. — Киров: 1973. — С. 3—46.