Корнієнко Неллі Миколаївна

Неллі Миколаївна Корнієнко (1939) — українська мистецтвознавиця, театрознавиця, соціологиня художньої культури, культурологиня, докторка мистецтвознавства.

Неллі Корнієнко

Стаття у Вікіпедії

Цитати

Вистава Курбаса стала політичним памфлетом. Засоби сатири поєдналися з гострим психологізмом. Мина-Гірняк — підносився до образу соціяльного і політичного міщанина, в якому театр узагальнював риси його духових братів з різних епох. На жаль, позитивні характери вистави були дещо схематизовані. Це знову було приводом для знаття п'єси з репертуару. — Про виставу «Мина Мазайло». Зі статті «Лесь Курбас. З історії радянської режисури» (1969).

Мина Мазайло не просто вижив, а змінивши десяток гримів і посад, сьогодні керує освітою і культурою, не знаючи ні першого, ні другого. А тьотя Мотя приносить у Верховну Раду проекти про українську мову, переконуючи всіх, що «їм по-руську какось-то льокше». Не бажаючи жити у собачих будах і на смітниках, кращі музиканти України виїжджають за кордон, де ними пишається Європа. Знову народжуються в Україні Дон Кіхоти з вулиці Міщанської, тепер — з Хрещатика і з харківської Сумської, які прагнуть провести в Україні «голубу реформу», — уже не за Біблією та Марксом, як це було у Малахія, а за «базаром» і «стрєлкою». Як і було, інтелігент, селянин і робітник, а тепер уже і бізнесмен, студент, чорнобилець напропале бояться сучасного городового, лише вряди-годи вибухаючи Майданом і спонтанними протестами... — Зі статті «Лесь Курбас як завтра» (2012)

Філософський театр Курбаса не тільки художньо досліджував, а й одночасно моделював життя у всій його парадоксальності і складності, драматизмі і сподіваннях. Це був високотрагічний культурний виклик часові, владі і «недосконалому» суспільству. Курбас переконував останнє у правах театру бути суб'єктом історії. І це — чи не головне у театральній стратегії реформатора. — Зі статті «Лесь Курбас як завтра» (2012)