Лі Бо

Лі Бо або Лі Бай (кит. 李白, Lǐ Bó, Lǐ Bái; *701 — †762) — китайський поет періоду династії Тан.

Лі Бо

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цей термін має також інші значення. Див. Лі

Цитати

Із віршів

• Мене спитали, в чому сенс
  мого життя у горах.
  Я усміхнувсь і промовчав,
  ну що тут говорити!
  З дерев опалі
  пелюстки пливуть у далеч-безвість —
  В новий, у зовсім інший світ,
  байдужі до людського!

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 21)

• Щоб прогнати печаль,
  що громадилася тисячі років, -
  Треба долю зв'язати
  із сотнями дзбанів вина.

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 27)

• Мій давній друг
  подався у Східні гори.
  Бо честь зберегти
  можливо лише в глухомані.

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 31)

• Ми люди, — не сосни,
  що їм не страшні морози.
  І наші обличчя
  рожевими довго не будуть.

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 51)

• Життя в цьому світі —
  Це просто великий сон.
  Не псуймо ж його —
  забудьмо турботи-гризоти!

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 56)

• Починається осінь —
  і знов дикуни наступають.
  Із столиці для відсічі
  йде імператорське військо.

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 79)

• О, як швидко
  один білий день минає!
  А скільки знегод
  за сотню років набереться!

(Дух старовини. Вибрані вірші // С. 81)

Я знаю мудрість, що несе вино, Воно в безмежжя душу розкриває

Про себе

Я на особливих правах, імператор знає, що в хмелю моя голова стає яснішою і вірші пишуться краще, а писати вірші — мій придворний обов'язок, тому пити — це робоча необхідність. До того ж я «Винний геній», і пити вино — моя найперша життєва потреба, заборонити мені пити — все одно що заборонити жити

Про поета

Безсмертний, скинутий з небес — сказав про нього старший його сучасник — поет Хе Чжі-чжан.

Джерело

Лі Бо. Дух старовини. Вибрані вірші / Переклав з китайської Геннадій Турков. — Львів: Піраміда, 2011–256 с.