Метамодернізм
Метамодерні́зм (з грецької: μετά — згодом, після + англ: modern — сучасний) — це комплекс здобутків філософії, естетики та культури, що утворився як реакція на постмодернізм, та перебуває в невизначеності між протиставленими аспектами модернізму та постмодернізму. Ще один подібний термін — постпостмодернізм.
Метамодернізм |

Архітектура Herzog&deMeuron виражає «спроби домовитися між такими протилежними полюсами, як культура та природа, кінцеве та нескінченне, звичайне та ефірне, формальна структура та формалістична деструктуризація»[1].
Цитати
ред.«error breeds sense». | |||||
— Люк Тернер, «Маніфест метамодернізму» |
Свого часу я написала статтю «Теорія відносності сучасного мистецтва», де показую, що в нинішню епоху не може бути абсолютної цінності твору, а є відносна, яку формують мінливі суспільно-культурні обставини. Для мистецтвознавчої характеристики часу пропоную перестати чіплятися за пост-постмодернізм, а розпочати нову епоху акцентуалізму, коли твори розглядаються не окремо, а у сукупності чинників, що визначають їх значимість та наративність (спрямованість)[3]. |
|||||
— Олена Голуб |
Метамодерний текст — це коли посеред веселої вечірки, заради якої, власне всі й пришли, хтось каже «а тепер давайте серйозно».[2] |
|||||
— Ростислав Семків |
Примітки
ред.- ↑ (2010)"Notes on metamodernism". Journal of Aesthetics & Culture 2 (1): 8. ISSN 2000-4214. DOI:10.3402/jac.v2i0.5677.
- ↑ а б Р. Семків. Пригоди української літератури, 2023, с. 672
- ↑ Олена Голуб: «В п'ять років я мріяла врятувати людство від хвороб»
Див. також
ред.Джерела
ред.- Ростислав Семків. Пригоди української літератури (від романтизму до постмодернізму).. — Київ: Темпора, 2023. — 688 с. — ISBN 978-617-569-634-7