Метамодерні́зм (з грецької: μετά — згодом, після + англ: modern — сучасний) — це комплекс здобутків філософії, естетики та культури, що утворився як реакція на постмодернізм, та перебуває в невизначеності між протиставленими аспектами модернізму та постмодернізму. Ще один подібний термін — постпостмодернізм.

Метамодернізм
Вікіпедія
Вікіпедія
An image of Herzog and de Meuron's Elbe Philharmonie, Hamburg. Notes from Modernism describes it an example of the metamodernism in architecture.
Ельбська філармонія (Гамбург), приклад метамодернізму в архітектурі.

Архітектура Herzog&deMeuron виражає «спроби домовитися між такими протилежними полюсами, як культура та природа, кінцеве та нескінченне, звичайне та ефірне, формальна структура та формалістична деструктуризація»
[1].

Цитати

ред.
  •  

Знання народжується з помилки.[2]
«коротка фраза <...> видається кардинальною для розуміння метамодерністського умонастрою...» (там же)

 

«error breeds sense».

  — Люк Тернер, «Маніфест метамодернізму»
  •  

Свого часу я написала статтю «Теорія відносності сучасного мистецтва», де показую, що в нинішню епоху не може бути абсолютної цінності твору, а є відносна, яку формують мінливі суспільно-культурні обставини. Для мистецтвознавчої характеристики часу пропоную перестати чіплятися за пост-постмодернізм, а розпочати нову епоху акцентуалізму, коли твори розглядаються не окремо, а у сукупності чинників, що визначають їх значимість та наративність (спрямованість)[3].

  Олена Голуб
  •  

Метамодерний текст — це коли посеред веселої вечірки, заради якої, власне всі й пришли, хтось каже «а тепер давайте серйозно».[2]

  Ростислав Семків

Примітки

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.