Руал Амундсен
норвезький полярний дослідник, який першим дістався до Південного полюса
Руа́л А́мундсен (норв. Roald Engelbregt Gravning Amundsen; 1872–1928) — норвезький полярний мандрівник і дослідник.
| Руал Амундсен | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати
ред.- Пригода — це просто погане планування.[1]
- Мене вважали ледь не божевільним, оскільки я неодмінно бажав спати взимку з відкритими вікнами, навіть в сильні холоди. Я заспокоював матір запевненнями, що люблю свіже повітря. Насправді ж я здійснював частину проведеного мною тренування.[1]
- В Антарктиці, як відомо немає білих ведмедів, а пінгвінів, думаю, боятися не варто.[1]
- Я маю почуття гумору, яке вважаю однією з кращих якостей для дослідника. Небезпеки, перешкоди, неприємності часом в такій безлічі, що, здавалося б, їх не перенести людині, втрачають свої шипи при цілющій допомозі гумору.[1]
- Алкоголь в полярних регіонах — це ліки, якщо його вживати з розумом. Набридлі один одному за тиждень чоловіки, відчувши запаx рому, тут же стають найкращими друзями, — вони продовжують подорож і знову не розлий вода.[1]
- Ті, хто думають, що після тривалого перебування за Полярним колом людина стає менш чутливою до холоду, глибоко помиляються.[1]
- Людина може звикнути до чого завгодно.[1]
- Сила волі — перша і найважливіша якість вправного дослідника[2].
- Кажуть, цілеспрямована праця – найкраща молитва за досягнення мети.[3]
- «Все, чого я досяг в якості полярного дослідника, є результатом обдуманої, сумлінної, ретельної підготовки всього мого життя».[4]