Націоналізм: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
доповнення
Рядок 3:
 
== Цитати ==
{{Q| Цитата = [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська імперія]] має загинути. Наш цісар ще не стулить навіки очей, як ми розпадемося на сотню шматків. Балканці будуть могутніші за нас. Усі народи створять свої паскудні крихітні державки, і навіть євреї проголосять свого короля в Палестині.
{{Q
| Цитата = [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська імперія]] має загинути. Наш цісар ще не стулить навіки очей, як ми розпадемося на сотню шматків. Балканці будуть могутніші за нас. Усі народи створять свої паскудні крихітні державки, і навіть євреї проголосять свого короля в Палестині.
 
Вона розпадається, вона вже пропала! Приречений на смерть стариган, якому найменша нежить страшна, посідає старий трон лише завдяки тому диву, що він ще спроможний на ньому сидіти. … Час більше не хоче нас! Нинішній час прагне створити лише самостійні національні держави! Тепер більше не вірують у Бога. Народи більше не йдуть до церкви. Вони йдуть до національних спілок!<ref>[http://web.archive.org/web/20160411210840/http://www.ji.lviv.ua/n52texts/monolatij-t.htm Тетяна Монолатій. Поляки галицько-волинського пограниччя у творах Йозефа Рота]</ref>
| Автор = граф Хойницький ([[Йозеф Рот]], «Марш Радецького»)}}
 
{{Q| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref>
{{Q
| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref>
| Автор = [[Ян Коллар]]}}
 
{{Q| Цитата = Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація».<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/lypa.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001</ref>
{{Q
| Цитата = Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація».<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/lypa.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001</ref>
| Автор = [[Липа Юрій Іванович|Юрій Липа]]}}
 
{{Q| Цитата = Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду форми й методи він є диктатурою.<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/vassian.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
{{Q
| Цитата = Коли з погляду мети націоналізм є демократичний, то з погляду форми й методи він є диктатурою.<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/vassian.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
| Автор = [[Вассиян Юліан|Юліян Вассиян]]}}
 
{{Q| Цитата = Націоналізм — це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси класу над нацією, національної меншості країни над автохтонами.<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/doncov.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
{{Q
| Цитата = Націоналізм — це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси класу над нацією, національної меншості країни над автохтонами.<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/doncov.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
| Автор = [[Дмитро Донцов]]
| Коментар =
| Оригінал = }}
 
{{Q| Цитата = Націоналізм — це дитяча хвороба, кір людства.<ref>[http://www.saturdayeveningpost.com/wp-content/uploads/satevepost/what_life_means_to_einstein.pdf What Life Means to Einstein]</ref>
{{Q
| Цитата = Націоналізм — це дитяча хвороба, кір людства.<ref>[http://www.saturdayeveningpost.com/wp-content/uploads/satevepost/what_life_means_to_einstein.pdf What Life Means to Einstein]</ref>
| Автор = [[Альберт Ейнштейн]], 1929
| Оригінал = Nationalism is an infantile disease, the measles of mankind.}}
 
{{Q|Цитата = Націоналізм — це загалом суспільне явище, форма організації держави. Це не є ніяким гріхом, бо якщо подумати, то будь-яка держава є гріхом, тому що кожна держава є насильством і кожна держава намагається чимось чи кимось маніпулювати. Просто в певні моменти націоналізм є виправданий, потрібний, коли суспільство вирішує зробити консолідацію на національній ознаці. Це дуже потрібно. Всі країни пройшли через це. Всі країни, які є давніми, стабільними, вони пройшли через державний націоналізм. В Україні націоналізм, як більшість явищ, не відбувся через те, що в той час не було Української держави{{sfn|Радість контакту|2015|с=77}}.|Автор = [[Тарас Прохасько]]}}
{{Q
 
{{Q| Цитата = Під «націоналізмом» я розумію, по-перше, звичку припускати, що людей можна класифікувати як комах, і що цілі мільйони чи десятки мільйонів людей можна впевнено назвати «добрими» чи «поганими». Але по-друге, — і це набагато важливіше, — я маю на увазі звичку ототожнювати себе з певною нацією чи іншою одиницею, розташувавши її поза добром і злом, й не визнавати жодних інших обов'язків, а тільки дбати про її добро.<ref>[http://www.k-1.com/Orwell/site/work/essays/nationalism.html Notes on Nationalism] </ref>
| Автор = [[Джордж Орвелл]], травень 1945
| Оригінал = By "nationalism" I mean first of all the habit of assuming that human beings can be classified like insects and that whole blocks of millions or tens of millions of people can be confidently labelled "good" or "bad." But secondly – and this is much more important – I mean the habit of identifying oneself with a single nation or other unit, placing it beyond good and evil and recognizing no other duty than that of advancing its interests.}}
 
{{Q| Цитата = Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/lypa.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001</ref>
{{Q
| Цитата = Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/lypa.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001</ref>
| Автор = [[Липа Юрій Іванович|Юрій Липа]]}}
 
{{Q| Цитата = Я не зміг і не зможу національно затуманитись. Можливо, що націоналізму не зношу ще більше, ніж комунізму, і якби я був дуже багатий, то заснував би у якомусь нашому університеті катедру космополітизму і притомности.<ref>''Бобковський, Анджей''. Війна і спокій. Французький щоденник. 1940–1944. — К.: Критика, 2007. — С. 392</ref>
{{Q
| Цитата = Я не зміг і не зможу національно затуманитись. Можливо, що націоналізму не зношу ще більше, ніж комунізму, і якби я був дуже багатий, то заснував би у якомусь нашому університеті катедру космополітизму і притомности.<ref>''Бобковський, Анджей''. Війна і спокій. Французький щоденник. 1940–1944. — К.: Критика, 2007. — С. 392</ref>
| Автор = [[Анджей Бобковський]]}}
 
{{Q| Цитата = Саме серед людей вільних професій (адвокатів, лікарів, інженерів, журналістів, учителів тощо) ранні громадянсько-територіальні націоналізми знаходять свою первісну опору.<ref>Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 216</ref>
{{Q
| Цитата = Саме серед людей вільних професій (адвокатів, лікарів, інженерів, журналістів, учителів тощо) ранні громадянсько-територіальні націоналізми знаходять свою первісну опору.<ref>Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 216</ref>
| Автор = [[Ентоні Сміт]]}}
 
{{Q| Цитата = Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний — такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз'їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого — націоналізм польський, український.
{{Q
| Цитата = Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнівний — такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз'їдає. Прикладом першого може бути націоналізм англійський; другого — націоналізм польський, український.
Перший є націоналізм територіальний, другий — націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий — шовінізмом. Коли Ви хочете, щоб була Українська Держава — Ви мусите бути патріотами, а не шовіністами. Що це значить? Це значить, перш за все, що Ваш націоналізм мусить спиратися на любов до своїх земляків, а не ненависть до них, за те, що вони не українські націоналісти.<ref>[http://vilnaua.com/nomery-2012/53-42012/438-dershavorujnujuchi-nacionalisty Лист до Богдана Шемета], 12.ХІІ.1925</ref>
| Автор = [[Липинський В'ячеслав Казимирович|В'ячеслав Липинський]]}}
 
{{Q| Цитата = Тисячолітня історія визначила Нам панівне становище в тій землі яку Ми населяємо. Ви зобов'язані визнати цей факт, і підкорятися його наслідкам: коли живете на нашій землі то повинні слідувати Нашим законам і Нашим порядкам, які Ми встановлюємо. Якщо не бажаєте то шукайте собі іншої Вітчизни.<ref>Франко І. Куліш П. Костомаров М. Жидотрєпаніє К; МАУП 2005—424 с. (26 с.) ISBN 966-608-437-6</ref>
{{Q
| Цитата = Тисячолітня історія визначила Нам панівне становище в тій землі яку Ми населяємо. Ви зобов'язані визнати цей факт, і підкорятися його наслідкам: коли живете на нашій землі то повинні слідувати Нашим законам і Нашим порядкам, які Ми встановлюємо. Якщо не бажаєте то шукайте собі іншої Вітчизни.<ref>Франко І. Куліш П. Костомаров М. Жидотрєпаніє К; МАУП 2005—424 с. (26 с.) ISBN 966-608-437-6</ref>
| Автор = З газети «День» (1862)}}
== Примітки ==