Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
доповнення
Рядок 44:
* Ми гребли з усіх сил під мудрим керівництвом нашого батька. Було нам жарко од труда і весело. Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий. Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко да Гамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська. І саме тому, що душі в нього вистачило б на цілий океан, Васко да Гама часом не витримував цієї диспропорції й топив свої кораблі в шинку.
* Мистецькі твори треба складати в пам'ять мертвих і в ім'я ненароджених.
{{Q|Цитата = Множество маленьких сірих людей поступово і методично послідовно переконували мене, що я — ошибающийся. І що головне, на що я здатний, се ріжні наказуємі помилки. З великим трудом я піддавсь їх обробці. Вони возненавиділи мене, бо більшість з них була не руська, й не вкраїнська. Їх влада мусила ненавидіти мою владу художню. І, очевидно, в кінці я здався, бо я думаю тепера теж ідеями. У мене їх багато. І всі вони прекрасні й високі і живуть вони в мені як в «Правді», «Известиях». Тільки образи покинули мене. Одвернулись од мене мої улюблені, рідні, дорогі. І я ходжу з важкою від дум головою, і часом страх мене проймає і скорботи охоплюють душу — ангели покидають мене, а вороги кругом, аж темно{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=242}}.}}
 
== Н ==
{{Q|Цитата = Наближається голод. Вимре не один десяток мільйонів людей. Загине половина мого нещасного народу на багатій нещасливй землі. А решта плазуватиме в жебрацтві. [...] Живем і багатієм, плазуючи вперед до голодного царства, думаючи, що обдурили весь дурний світ{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=67}}.
|Коментар = 30 жовтня 1946 року}}
* Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість, виховайте у молодих [[повага|повагу]] до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі прикрасяться.
* Найважче знати, що не треба знімати…
Рядок 70 ⟶ 73:
== Т ==
{{Q|Цитата = Таке ось каліцтво: голова з вищою освітою, серце з нижчою, а шлунок темний і потребує много харчу і напоїв.}}
{{Q|Цитата = Таким чином, або треба переходити всьому культурному процесу зверху до низу на [[Українська мова|українську мову]], або бути послідовним і кінчати [[Українська література|українську літературу]] і не ставити письменників у жахливе, незавидне, складне становище, яке не має собі подібного, мабуть, у всьому світі, в жодного народу, що поважає себе, і уряду, що поважає свій народ{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=67}}.
|Коментар = 11 жовтня 1952 року
}}
{{Q|Цитата = Там, де виховують рятуватись, не перемагають.}}
{{Q|Цитата = Тільки [[сміх]]ом можна беззлобно знищити [[зло]].
|Інше = {{Цитата дня/Обрана|10 вересня 2016}}
}}
{{Q|Цитата = Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Все, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=227}}.}}
{{Q|Цитата = Тяжко і тоскно. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи, і не тому, що возрадуються вразі і дрібні чиновники перелякаються мене і стануть зневажати. Мені важко од свідомості, що «Україна в огні» — це [[правда]]. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=225}}.|
Коментар = 26 листопада 1943 року}}
 
== У ==
Рядок 90 ⟶ 100:
* Як тяжко, і болісно, і страшно бути бездітним в житті і в творчості.
* Якщо вчуєш [[жарт]], шукай в ньому приховану [[правда|правду]].
{{Q|Цитата = Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=227}}.}}
* Я не зовсім люблю свої картини. Часом я їх не люблю зовсім. Я їх жалію, як дітей незграбних і не досить вродливих, але моїх рідних. І мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду.
{{Q|Цитата = Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І не Україні одній належу. Я належу людству як [[художник]] і йому служу, а не кон'юктурним намісникам України моєї і їх лизоблюдам і гайдукам п'яненьким. [[Мистецтво]] моє — мистецтво всесвітнє{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=228}}.}}
* Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання.
* Ящірка не гірше за орла досягає найвищих гірських верховин.
Рядок 99 ⟶ 111:
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/dovj.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* «Щоденник»
* {{книга|автор = |заголовок =Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки. Упоряд. Віра Агеєва, Сергій Тримбач| місто =Київ|видавництво =Комора| рік=2014|сторінок =472| isbn =978-9669-734-68-6| ref =Довженко без гриму}}
 
{{Поділитися}}