Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 123:
|Коментар = Автобіографія, грудень 1939 року
|Оригінал = «Звенигора» «в моем сознании отложилась, как одна из интереснейших работ. Я ее сделал как-то одним духом – за сто дней. Будучи чрезвычайно сложной по своему построению, формально может быть, эклектичной, она дала счастливую возможность мне – производственнику-самоучке – пробовать оружие во всех жанрах. "Звенигора" – это был своеобразный прейскурант моих творческих возможностей.
}}
{{Q|Цитата = Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів. І перший мій сценарій, зроблений мною для ВУФКУ — «Вася-реформатор», — був задуманий як комедійний, і перша режисерська проба на п’ятсот метрів «Ягідки кохання» за власним сценарієм, написаним
мною протягом трьох днів, теж була в цьому жанрі. В цьому жанрі були задумані і мої нездійснені постановки «Батьківщина» про євреїв у Палестині, «Загублений Чаплін» — про життя Чапліна на безлюдному острові, і «Цар» — комедія-сатира на Миколу ІІ. <...> Окремі комедійні місця, розкидані по моїх картинах, завжди режисерував з величезною насолодою{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=424}}.
|Оригінал = Переключаясь на работу в кино, я думал посвятить себя исключительно жанру комедийных и комических фильмов. И первый мой сценарий, сделанный мною для ВУФКУ «Вася-реформатор», был задуман как комедийный, и первая режиссерская проба на 500 метров «Ягодка любви» по собственному сценарию, написанному мной в три дня, тоже была в этом жанре. В этом жанре были задуманы и мои неосуществленные постановки — «Родина»— евреяхв Палестине, «Потерянный Чаплин» — о жизни Чаплина на необитемом острове, и «Царь» — комедия-сатира о Николае Втором. <...> Отдельные комедийные места, разбросанные по моим картинам, всегда режиссировал с огромным наслаждением.
}}
{{Q|Цитата = Фільм «Земля» я робив на Київській кінофабриці. Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фельєтоном Дем'яна Бєдного під назвою «Філософи» в газеті «Известия». Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=426}}.