Звенигора (фільм): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 6:
 
== Цитати про фільм ==
{{Q
|Цитата = Безумовна єдність часу й досі панує в кіно, так як віками панувало в єгипетському мистецтві двомірне малярство... Фільм з 3–4 акторами, фільм, де всі події розвиваються в одній кімнаті й майже в один день – чи не останній крик моди. Що ж мені скаже глядач, побачивши, як я пропущу перед його очима на 2000 метрів плівки ціле тисячоліття? Та ще й без «інтриги», без кохання, без Асти Нільсен і Малиновської. Мій тисячолітній, старий, симпатичний, коверзуватий дід! Гайдамаки ХVІІ віку, що погано їздять на конях! І моторошна бійня 1914 року{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=}}...
|Автор = [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]]
}}
{{Q
|Цитата = Довженко приніс в українське кіно дихання європейського авангарду. Його «Звенигора» – це абсолютно нова якість кіно: у ній закладена стратегія радянського кіно чи не на всі наступні роки його існування. Цей фільм виконав дві місії: перша – здійснив спробу оволодіти історичним часом, друга – максимально правдиво передав кипіння сучасності з її війнами, ідеологічними й класовими протистояннями, трудовими буднями{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=5}}
Рядок 17 ⟶ 21:
}}
{{Q
|Цитата = «Звенигора» потрясла всіх глибиною, широчезним розмахом ідей і думок, вкладених у неї. Це — історична симфонія, що рівної їй немає в світовому кіно. Це зафільмована лірика, епос і філософія, виявлена в образах такої глибини і значимості, що багатьом не сила до кінця їх розкопати й зрозуміти. В цьому полягали водночас і цінність, і хиба фільму.
|Цитата = «Звенигора» — цілком оригінальний твір, і його оригінальність
<...> «Звенигора» була, так би мовити, фільмом горизонтального розтину — показала історію українського селянства на протязі століть{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=10}}.
не треба було б навіть доводити, коли б не знайшлося і тут аматорів дешевої паралелі, які кожному «енку» шукають батька «ова», не віруючи, що й в Назарет може бути дещо добре{{sfn|Перше десятиліття|2019|с=108}}.
|Автор = [[Бажан Микола Платонович|Микола Бажан]]}}
{{Q
|Цитата = «Звенигора» — своєрідний, глибоко національний фільм. Тут уперше виявилось Довженкове почуття вічної краси природи, часточкою якої він себе відчував. Це також перша спроба в українському кіно показати історію, поєднавши її з сучасністю{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=9}}.
|Автор = Лариса Брюховецька
}}
{{Q
не|Цитата = «Звенигора» — цілком оригінальний твір, і його оригінальність не треба було б навіть доводити, коли б не знайшлося і тут аматорів дешевої паралелі, які кожному «енку» шукають батька «ова», не віруючи, що й в Назарет може бути дещо добре{{sfn|Перше десятиліття|2019|с=108}}.
|Коментар = Кіно. 1927. №21/22(33/34). Листопад. С. 2–3.
|Автор = [[Бажан Микола Платонович|Микола Бажан]]
}}
{{Q
|Цитата = Картину добре задумано. Фільм скомпоновано стисло, його гарно збудовано й подано. В особі Довженка ви маєте молодого талановитого режисера, що позбавлений забобонів, зв’язаних з театральними поставами й вміє кінематографічно думати й будувати свій твір{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=13}}.
|Коментар = |Оригінал =
|Автор = Леон Муссінак
}}
{{Q
Рядок 39 ⟶ 55:
}}
{{Q
|Цитата = Сценарій «Звенигори» був написаний письменником [[Йогансен Майк Гервасійович|Йогансеном]] і добре відомим [[Тютюнник Юрій Йосипович|Юртиком (Тютюнником)]]. В сценарії було багато чортовиння і явно націоналістичних тенденцій. Тому я й переробив його процентів на дев’яносто, внаслідок чого автори демонстративно «зняли свої імена», і це стало початком мого розходження з харківськими письменниками{{sfn|Довженко без гриму|2014|с=424}}.|Коментар = Автобіографія, 1939.
|Оригінал =
|Автор = [[Довженко Олександр Петрович|Олександр Довженко]]
}}
{{Q