Герасим'юк Василь Дмитрович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 33:
визбируючи ягоди в травах<ref name="В. Герасим'юк_Збруч"/>...
|Коментар =
}}
*
{{Q|Цитата = Дзвінки у туманах, як в богослужіннях, звучать,
коли наближається «Вірую»... Що ж ви, сараки!
Ви ще на землі, де іще не пройшла благодать
Господня... І доки несете дзвінки благодаті,
вам треба іти{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=85}}...
|Коментар =
}}
*
{{Q
|Цитата = ...Кричить породілля, бо на порі.
Чекають дванадцять суддів.
Плаває гострий лід у цебрі.
Вогонь обпікає руки старі.
Що, старці, зі мною буде{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=72}}?
|Коментар = <br/>«Дванадцять сивих суддів сидять...»
}}
*
{{Q|Цитата = Не поможуть, Олексо, мої псалми.
Ні найтяжче з прозрінь, чи то пак, похміль,
бо гаддє – в цієї землі під грудьми{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=84}}...
|Коментар =
}}
*
Рядок 41 ⟶ 64:
а слово є Господь<ref name="В. Герасим'юк_Збруч"/>|Коментар = <br/>Ars Poetica
}}
*
{{Q |Цитата = Сину людський,
ти стаєш у чоловiче коло,
ти готовий до цього древнього танцю
тiльки тепер.
З хрестом за плечима.
З двома розбiйниками.
Тiльки раз{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=78}}.
|Коментар =
}}
*
{{Q
|Цитата = ...Ти бачив: не дано
тобі (про це вже сказано було)
життя прожити як життя поета{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=71}}.
|Коментар = <br/>«Останніх років київське кіно»
}}
*
{{Q
|Цитата = Ти дала мені стільки свободи,
що вистачить для сухої різьби,
Рядок 62 ⟶ 104:
В неї немає нікого»<ref name="В. Герасим'юк_Збруч"/>.
|Коментар =
}}
*
{{Q
|Цитата = Я вижив тут, і я тобі віддам
ці гори, ці черешні між лісами.
Вони тремтять, вони цвітуть над нами,
й це може називатися життям
<br/>у царстві Божім{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=73}}.
|Коментар = <br/>«Я вижив тут, і я тобі віддам...»
}}
*
Рядок 73 ⟶ 124:
мої предки
вбиті й потяті<ref name="В. Герасим'юк_Збруч"/>
|Коментар =
}}
*
{{Q|Цитата = Я змалку боявся поганого ока. Зомлів
колись я на храмі в чужому селі, безпорадний.
...
Ми завше беззахисні в сяйві, а віра в обман
спасенний — у ловах зі смертю — одвіку несхибна{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=70}}.
|Коментар =
}}
Рядок 89 ⟶ 148:
а спершу озвалися всі трембіти і роги – разом<ref name="В. Герасим'юк_Збруч">[https://zbruc.eu/node/8635 З Гуцульщини: Василь Герасим'юк]</ref>!
|Коментар =
}}
*
{{Q
|Цитата = Я кричу: не йди по сліду тім —
вдариш серце в золотій покрові!
Гостра бартка в розмаху страшнім
так відтяла віти смерекові,
ніби хтось в останню мить не зміг
бартку ту в чоло моє ввігнати.
Я живий. Літає перший сніг
після страти{{sfn|Стежачи за текстом|2019|с=79}}.
|Коментар = <br/>«Попелиста остання смерека»
}}
== Джерела ==
* {{книга|автор =Костянтин Москалець |заголовок =Стежачи за текстом. Вибрана критика та есеїстика |місце =Львів |видавництво =Видавництво Старого Лева |рік =2019 |сторінок =400 |isbn =978-617-679-678-7 |ref =Стежачи за текстом}}
== Примітки ==
| |||