Махно Василь Іванович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 11:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Вибух з українською прозою, що трапився під час 20-их років: «Розстріляне відродження» – [[Микола Хвильовий|Хвильовий]], [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Підмогильний]] та інші, свідчив про той імпульс творення справді достойної літератури в європейському контексті.
Але 37-ий рік і взагалі всі ці чистки, розстріли, нищення українського як явища перекреслювали природній процес нарощування нашої культури<ref name="інтерв'ю_УП">[https://life.pravda.com.ua/culture/2020/07/11/241589/ Письменник Василь Махно: Українська література – цілком добротна, а мотлох є всюди, і в американській, і в польській]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Інколи мені видається, що новітні технології одночасно допомагають і шкодять літературі. Допомагають у поширенні інформації про книжки і письменників, але нівелюють найінтимніший процес, що відбувається між читачем і текстом – процес читання<ref name="інтерв'ю">[https://pen.org.ua/publications/pen_ten-interv-yu-z-vasylem-mahnom/?fbclid=IwAR32LMSsg6Oyqg6y1nQu-G5-vvB6XqJ1y_0JI1-DciJz6mKG6OmvC5bAk4I #PEN_TEN: Інтерв’ю з Василем Махном]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Літературний персонаж – суміш інтерпретацій. Інколи якісь риси, які не притаманні тому прототипові додаєш, черпаючи з різних джерел: від себе, або ж когось іншого. Це тонка внутрішня робота, своєрідний процес вирізування аплікацій характеру чи мотивів поведінки, ювілерне накладання срібла на золото. Усе залежить від багатьох факторів<ref name="інтерв'ю_УП"/>.}}
{{Q|Цитата = Найголовніші теми в літературі – [[любов]] і [[смерть]]. Усе навколо них і обертається. Одна заувага – і любов, і смерть важливо розуміти в широкому потрактуванні. Звідси й починається [[Габрієль Гарсія Маркес|маркесівське]] «писати про життя»<ref name="інтерв'ю"/>.}}
{{Q|Цитата = Писання – як би це кого не дивувало – процес постійний. Принаймні для мене не існує поділу: ось цієї хвилі ти письменник, а цієї, їдучи в потязі, – вже ні. Усе з чим я зустрічаюся, що бачить око, що запліднює думку, – все згодиться на господарстві. Деталі, емоційні подразники, візуальні ряди, втрати і переживання під час процесу писання виринають й оживають, щоби увібратися в слова<ref name="інтерв'ю"/>.}}
Рядок 18 ⟶ 21:
{{Q|Цитата = У кожного письменника існує своє відчуття міри. Звісно, багато залежить від жанру твору. Правди чи вигадки повинно бути в структурі тексту стільки, скільки цього письменникові необхідно. А скільки і де той баланс – це вже питання майстерності, досвіду та стилю<ref name="інтерв'ю"/>.}}
{{Q|Цитата = Художнє письмо – делікатна система взаємопроникнення слів, їх хімічних сполук, тому до слів у мене ставлення сакральне, як би старомодно це не виглядало<ref name="інтерв'ю"/>.}}
{{Q|Цитата = Я взагалі вважаю, що художня мова – це мова точна як математична формула. І слова, і логіка подій, й інші речі повинні бути точними, незалежно чи це фантастичне оповідання, реалістичне чи постмодерне<ref name="інтерв'ю_УП"/>.}}
== Примітки ==
| |||