Андрухович Софія Юріївна: відмінності між версіями

доповнення
(доповнення, оформлення)
(доповнення)
== А ==
{{Q|Цитата = «Амадока» поєднує в собі теми, що, здавалося б, роз'єднані безнадійно, у смисловому й часовому планах. Поєднує різні часи і різні території, навіть різні жанри. Можна сказати, що це три романи в одному<ref name="інтерв'ю_ZN">[https://zn.ua/ukr/ART/schasliviy-chas-sofiyi-andruhovich-abo-tri-romani-v-odnomu-325367_.html Щасливий час Софії Андрухович, або Три романи в одному]</ref>.}}
 
== К ==
{{Q|Цитата = Коли мене захоплює ідея, коли вона починає розвиватись і рости, я поглинута нею, і мені просто не залишається ресурсу для таких далекоглядних фантазій, як фантазія про сприйняття мого тексту читачем. Це надходить зазвичай пізніше: наприклад, тоді, коли роман уже написано і залишається тільки його відпустити<ref name="інтерв'ю_yakaboo">[https://blog.yakaboo.ua/ru/sofia-andruhovych/?fbclid=IwAR0A42aahDJththRZfFwKP5h-eXl2chDfGYNl3I7Qalo8h4r28886OAcQXE Софія Андрухович: «Література – це нескінченна спроба якомога точніше сформулювати запитання»]</ref>.}}
 
== Л ==
{{Q|Цитата = Література, в тому числі – це варіації запитань, нескінченне намагання якомога точніше сформулювати запитання. Якщо вона гоїть біль, то лише в той спосіб, що дозволяє побути з цим болем, його засвідчити, визнати його неминучість і непроминущість. І не дає жодних гарантій полегшення<ref name="інтерв'ю_yakaboo"/>.}}
{{Q|Цитата = [[Література]] і [[кіно]] не можуть давати однакового ефекту. Досвід перегляду фільму буде іншим, ніж досвід читання роману. Щось виявиться неторкнутим, щось буде згладженим, щось — спрощеним<ref name="інтерв'ю_ZN"/>.}}
 
{{Q|Цитата = Мене дедалі більше цікавить світ довкола, цікавлять події, які відбуваються, їхні витоки, причини та імовірні наслідки. Справді, це природний процес: у дитинстві людина вважає себе центром Всесвіту, в дорослому віці починає почуватися деталлю світобудови<ref name="інтерв'ю_TI"/>.}}
 
== М ==
{{Q|Цитата = Мене дедалі більше цікавить світ довкола, цікавлять події, які відбуваються, їхні витоки, причини та імовірні наслідки. Справді, це природний процес: у дитинстві людина вважає себе центром Всесвіту, в дорослому віці починає почуватися деталлю світобудови<ref name="інтерв'ю_TI"/>.}}
{{Q|Цитата = Мені дуже важливо зберігати внутрішню свободу писати про те, що мене по-справжньому захоплює і хвилює. Мені цікаво експериментувати, цікаво випробовувати себе<ref name="інтерв'ю_Читомо">[http://archive.chytomo.com/interview/sofiya-andruxovich-nazvu-knizhki-feliks-avstriya-meni-pidkazav-batko Софія Андрухович: Назву книжки «Фелікс Австрія» мені «підказав» батько]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Ми зараз багато говоримо про інакшість. Про потребу порозуміння, про знаходження спільних точок дотику. Мені здається, що «Сьомга», власне, була маленьким тестом на це<ref name="інтерв'ю_Читомо"/>.}}
 
== Я ==
{{Q|Цитата = Якби я орієнтувалась на очікування від мого нового роману після роману «Фелікс Австрія», я точно навіть не починала б працювати над новим текстом. «Амадока» набагато меншою мірою розвага, а більшою мірою – експеримент і виклик<ref name="інтерв'ю_yakaboo"/>.}}
{{Q|Цитата = Я усвідомлюю, що популярність може бути пасткою. Ми всі влаштовані так, що уявляємо публічну людину як певний ідеальний образ і наділяємо її фантастичними рисами. Тому ми дуже легко розчаровуємося. Публічність спотворює уявлення інших про людину, і уявлення людини про себе саму. Це потребує постійного звіряння з дійсністю і зі своїми орієнтирами в житті, важливо розуміти, що саме робить мене мною, і що поруч є по-справжньому близькі люди, розмова з якими повертає не тільки до дійсності, але й до себе самої<ref name="інтерв'ю_officiel"/>.}}
{{Q|Цитата = Якщо ти ставиш собі за мету написати історичний роман, ти не можеш покладатись тільки на художні прийоми, стилістику, добре володіння мовою тощо. Ти мусиш знати матеріал – хоч на практиці застосуєш лише його частину<ref name="інтерв'ю_Читомо"/>.}}
{{Q|Цитата = Я усвідомлюю, що популярність може бути пасткою. Ми всі влаштовані так, що уявляємо публічну людину як певний ідеальний образ і наділяємо її фантастичними рисами. Тому ми дуже легко розчаровуємося. Публічність спотворює уявлення інших про людину, і уявлення людини про себе саму. Це потребує постійного звіряння з дійсністю і зі своїми орієнтирами в житті, важливо розуміти, що саме робить мене мною, і що поруч є по-справжньому близькі люди, розмова з якими повертає не тільки до дійсності, але й до себе самої<ref name="інтерв'ю_officiel"/>.}}
 
== Примітки ==
4826

редагувань