Андрухович Софія Юріївна: відмінності між версіями

доповнення
(доповнення)
(доповнення)
 
== Я ==
{{Q|Цитата = Я вважаю, що насправді література має фруструвати. І це є один з таких моїх способів робити те, що я сама люблю, те, що я сама шукаю в книжках, те, що дає мені відчуття сенсу<ref name="розмова_Збруч"/>.}}
{{Q|Цитата = Якби я орієнтувалась на очікування від мого нового роману після роману «Фелікс Австрія», я точно навіть не починала б працювати над новим текстом. «Амадока» набагато меншою мірою розвага, а більшою мірою – експеримент і виклик<ref name="інтерв'ю_yakaboo"/>.}}
{{Q|Цитата = Якщо ти ставиш собі за мету написати історичний роман, ти не можеш покладатись тільки на художні прийоми, стилістику, добре володіння мовою тощо. Ти мусиш знати матеріал – хоч на практиці застосуєш лише його частину<ref name="інтерв'ю_Читомо"/>.}}
{{Q|Цитата = Я не люблю, коли сюжет розжований і розписаний, все надмірно деталізовано. Я люблю ці прогалини і западини, і знаки запитання. І я люблю, коли історія злить, коли вона не заокруглюється, коли різко обривається<ref name="розмова_Збруч">[https://zbruc.eu/node/99609 Література як запит життя]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Я усвідомлюю, що популярність може бути пасткою. Ми всі влаштовані так, що уявляємо публічну людину як певний ідеальний образ і наділяємо її фантастичними рисами. Тому ми дуже легко розчаровуємося. Публічність спотворює уявлення інших про людину, і уявлення людини про себе саму. Це потребує постійного звіряння з дійсністю і зі своїми орієнтирами в житті, важливо розуміти, що саме робить мене мною, і що поруч є по-справжньому близькі люди, розмова з якими повертає не тільки до дійсності, але й до себе самої<ref name="інтерв'ю_officiel"/>.}}
 
4826

редагувань