Так, але…: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, категоризація
м вікіфікація
Рядок 11:
{{Q|Цитата = Мало хто здатний жити настільки усвідомлено, щоб раціонально підтримувати чистоту у всіх відношеннях. Здається, що честолюбство взагалі тримається не на тому, чого хочеш досягнути, а на тому, чого не можеш витримати. Тобто на страхові чогось, що тебе тривожить. Тим часом занечищеності, яка не межує з фобією, можеш навіть не зауважувати.<ref name="ins"/> }}
{{Q|Цитата = Починаючи від народження у пологовому будинку, легша або гостріша в’язнична атмосфера супроводжує наших людей впродовж цілого життя. Дитячі садочки, школи, лікарні, поліклініки, бюрократичні установи, армія, залізниця, суди, міліція-поліція, комунальні служби, морг і цвинтар — все побудоване за законами, в яких головним принципом є [[Презумпція невинуватості|презумпція винуватості]]. У кожному разі ти вже винен, щойно переступаєш поріг будь-якої із цих установ.<ref name="ins"/> }}
{{Q|Цитата = Оскільки ми живемо у [[мова|мові]], то саме там потрібно, можна, варто шукати [[щастя]]. Бо саме там воно і є. Тож тільки перебуваючи у мові, його можливо переживати. А єдиною одиницею, в якій перебуває буття, є речення. [[Речення]] роблять зі світу буття, яке і є щастям. Життя речень виконує у бутті таку саму функцію, як обмін речовин, метаболізм в існуванні органічної матерії. Для якісного буття необхідний налагоджений реченнєвий обмін. Маючи доступ до атомів-слів, ми можемо поглинати світ у вигляді сполук-речень. Ми ж їх можемо розщеплювати, перетворюючи на ріст. І ми їх мусимо синтезувати самі.<ref name="ins"/> }}
{{Q|Цитата = Легко любити того, хто добре, мудро, потрібно, доречно, помічно говорить. Тяжче любити немову.<ref name="ins"/> }}