Дрозд Володимир Григорович: відмінності між версіями

{{Q|Цитата = ЧИ ЗАМИСЛЮЄМОСЬ ми у суєті щоденній над одним із найбільших чудес світу сього – народження письменника, становлення пись­менникаписьменника як [[Особистість|особистості]], як речника свого народу, сотворіння письмен­никомписьменником [[Книга|Книги]], тої єдиної Книги, задля якої письменник, власне, і при­ходитьприходить у світ земний<ref name="ji-magazine">[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Drozd.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Володимир Дрозд Справжній митець - вуста всесвіту]</ref>?<br/>

{{Q|Цитата = Звідки у письменника відчуття, коли Книгу допи­санодописано, що не він написав її кращі сторінки, а їх письменнику надиктовано кимось, значимішим, вищим од його земної малості? Звідки цей нескромний, майже єретичний здогад, що [[Бог]] сотворив світ лише для того, аби письменник сотворив його вдруге – у вдячному слові<ref name="ji-magazine"/>?}}

{{Q|Цитата = Осмілюся твердити, що письменник – це не професія, і навіть – не покликання, як ми звикли казати. Письменник – це [[Доля|доля]]. І накреслена вона не лише на небесах. Вона запрограмована [[Народ|народом]], речником яко­гоякого судилося письменникові стати. Джерела сили, духовної енергії пись­менникаписьменника, витоки голосів, які надиктовують його найкращі сторінки – у колективній пам’яті народній, у багатостраждальній душі народній, у духовній сфері, зітканій із тяжкого земного досвіду, із душевних мук, із моральних пошуків поколінь – минулих, нинішніх, а може – і майбутніх<ref name="ji-magazine"/>.}}

{{Q|Цитата = Цілком ймовірно, що літературне покоління [[Шістдесятники|шістдесятни­ківшістдесятників]], до якого маю високу честь належати, буде останнім, для якого [[Література|лі­тературалітература]] – щось значно більше, аніж гра в слова. Сподіваюсь, уже ближ­чіближчі літературні покоління в незалежній Україні зможуть дозволити со­бісобі таку розкіш – творити мистецтва задля самого [[Мистецтво|мистецтва]], безоглядно експериментувати зі словом в ім’я власного самоутвердження<ref name="ji-magazine"/>.}}

{{Q|Цитата = Так сталося, і це багато що пояснює, що на початку шістдесятих ми прийшли, фактично, на руїну. Покоління творців двадцятих-тридцятих років було знищене фізично, наступне по­колінняпокоління знищувалося духовно<ref name="ji-magazine"/>.}}

{{Q|Цитата = Шістдесятники першими, ще за десятиліття до перебудовчого вибуху в суспільстві, розповіли правдиво, наскільки вдавалося прориватися крізь цензурні терни, і про трагедію колекти­візаціїколективізації, і про трагедію голодоморів, і про моральну катастрофу суспіль­ствасуспільства так званого розвиненого соціалізму, і про зграї чиновників-вовкулаків на усіх поверхах влади<ref name="ji-magazine"/>.}}