Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
м доповнення
Рядок 11:
== Цитати ==
{{Q|Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі відлюдком<ref>Любомир Винар. [http://shron.chtyvo.org.ua/Vynar_Liubomyr/Avtobiohrafiia_Mykhaila_Hrushevskoho_z_1906_i_1926_rokiv.pdf Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року], с. 8</ref>.}}
{{Q|Цитата = Довго роздумував я над паралелями сеї першої Комуни і тої другої, яка в 46 літ по її роз­громі підняла наново червоний прапор..., а засоби і методи, котрими світова буржуазія зломила пролетаріят в 1871 (погроми війська і по­ліції), повною мірою використала<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Shapoval.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Юрій Шаповал]</ref>.
|Коментар = «Пам’яті Паризької Комуни» (1921)}}
{{Q|Доки народ живе, живе і його мова.}}
{{Q|Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому.}}
Рядок 19 ⟶ 21:
{{Q|…Весь той тяжкий і небезпечний шлях до повного тріумфу наших демократичних і соціальних завдань Українська Народна Республіка мусить пройти самостійно, як незалежна держава…<ref name="istpravda.com.ua">[http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/ Незалежність №1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти], ''Історична правда''</ref>}}
{{Q|У такій страшній боротьбі треба бути свобідним і незв'язаним! Се перша умова і велика необхідність — вимога самостійності, котрої тому мусять до останнього боронити всі, кому дорогі інтереси України і її трудового [[народ]]у.<ref name="istpravda.com.ua"/>}}
{{Q|Орієнтація на Московщину, на Росію… справді була присвоєна собі частиною українського громадянства… Провідники українського життя довго стояли під владою гасел «спільної революції»… і я сам не відрікаюся її я скажу різко, але справжніми словами: це духове холопство, холуйство раба, котрого так довго били по лиці, що не тільки забили в нім усяку гідність, але зробили прихильником неволі й холопства, його апольоґетом і панеґіристом.<ref>''Бжеський Р''. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ Нариси з історії Українських Визвольних Змагань 1917—1918 рр.]&nbsp;— Торонто&nbsp;: Чужина (друком Видавництва «Гомін України»), 1970.&nbsp;— Репринтне видання: Тернопіль&nbsp;: Джура, 2014. — С. 15—16.</ref> }}
{{Q|Литовська зверхність бодай не вносила значних перемін в культурне й національне житє. Польська знищила матеріально й морально ті верхнї верстви, котрими держала ся руська культура, й вони упадають, щоб дати місце шляхтї польській, нїмецькому міщанству.<ref>[http://litopys.org.ua/ Загальний погляд на полїтичну й культурну еволюцію давньої Руси: державний процес, елєменти культурної еволюції, зломаннє полїтичного й культурного житя, значіннє сього факту.] // Історія України-Руси. — Т. ІІІ. — С. 503.</ref>}}
}}
{{Q|Литовська зверхність бодай не вносила значних перемін в культурне й національне житє. Польська знищила матеріально й морально ті верхнї верстви, котрими держала ся руська культура, й вони упадають, щоб дати місце шляхтї польській, нїмецькому міщанству.<ref>[http://litopys.org.ua/ Загальний погляд на полїтичну й культурну еволюцію давньої Руси: державний процес, елєменти культурної еволюції, зломаннє полїтичного й культурного житя, значіннє сього факту.] // Історія України-Руси. — Т. ІІІ. — С. 503.</ref>
}}
 
== Приписуване ==
Рядок 29:
 
== Про Грушевського ==
 
 
{{Q|Грушевський — голова ради. Український соціаліст-революціонер. Колись професор Львівського університету. Старець, витканий зі страху і побоювань, чия застаріла фігура повинна надати Раді благородну іржу поважного сенату. Боязко чіпляється за німецьку владу і виявляє мало симпатії до Австрії.|генерал-майор австрійського генерального штабу Вальдштеттен, 1918<ref>[http://mnib.malorus.org/kniga/564/ Крах германской оккупации на Украине. (По документам оккупантов)], с. 116</ref>||<!-- Грушевский — председатель рады. Украинский социалист-революционер. Прежде профессор Львовского университета. Старец, сотканный из страха и опасений, чья дряхлая фигура должна придать раде благородную ржавчину почтенного сената. Боязливо цепляется за германскую власть и обнаруживает мало симпатии к Австрии -->}}
 
== ДжерелаПримітки ==
{{reflist|2}}
 
[[Категорія:Автори-Г]]