Павличко Соломія Дмитрівна: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м шаблон
#SheSaid доповнення
Рядок 6:
 
== Цитати ==
{{Q| Цитата = Віками [[українці]] заковтувалися російською культурою і розчинялися в ній, лиш тільки починали писати російською мовою... Деякі зросійщені українці ставали жорстокими русифікаторами й україножерами<ref>Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 18</ref>.}}
{{Q
{{Q|Цитата = Головна риса нинішньої літературної ситуації прекрасна: є різні можливості висловлювати власну думку й не боятися, що тебе закидають камінням чи засадять до каземату. Ми живемо в час [[Свобода|свободи]], конфлікту ідей і принципів<ref name="day.kyiv">[https://day.kyiv.ua/uk/article/osobistist/solomiya-pavlichko-feminizm-nepoganiy-instrument-shchob-nazvati-rechi-svoyimi Соломія ПАВЛИЧКО: «Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами»]</ref>.}}
| Цитата = Віками [[українці]] заковтувалися російською культурою і розчинялися в ній, лиш тільки починали писати російською мовою... Деякі зросійщені українці ставали жорстокими русифікаторами й україножерами<ref>Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 18</ref>.
{{Q|Цитата = Мене цікавить [[фемінізм]] і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка проблеми не нова. Після «Другої статі» [[Сімона де Бовуар|Сімони де Бовуар]] такі речі апробовуються уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо<ref name="day.kyiv"/>.}}
| Коментар =
{{Q|Цитата = Покоління — це річ дуже умовна. Як правило, покоління «починається» більш-менш гармонійно, а потім всередині нього виникають дуже серйозні поділи й проблеми. Так було завжди й у цьому поколінні, яке я вважаю більш-менш своїм, воно так само є<ref name="day.kyiv"/>.}}
| Оригінал =
{{Q|Цитата = Разом з мамою вони ростили нас з сестрою як інтелектуалок — ось ми і отримали відповідне виховання. У сім'ї нас вчили: ніхто не може обмежувати свободу думки, свободу життєвого вибору<ref name="vechirniy.kyiv">[https://vechirniy.kyiv.ua/news/lyudyna-zhyttya-solomii-pavlychko-vypovnylosya-b-shistdesyat-rokiv Людина життя: Соломії Павличко виповнилося б шістдесят років]</ref>.}}
| Автор =
{{Q|Цитата = Традиційно український літературний рух завжди вимагає продовження, розвитку традицій, не терпить конфлікту. В цьому сенсі я не вписуюся в стереотип. Мені здається, що бути стовідсотковим «продовженням» батька чи батьків (попередніх поколінь українських літераторів) — це аномалія. Так що в стосунках з батьком я не відчуваю конфлікту поколінь. Водночас я не відчуваю й залежності<ref name="day.kyiv"/>.}}
}}
{{Q|Цитата = Треба народжувати дітей, треба любити один одного. Але традиційні структури шлюбу, сім'ї роблять з жінки жертву. Інша справа — партнерські стосунки між жінкою і чоловіком. Кожен розвиває свою особистість, кожен несе реальну відповідальність за сім'ю, нікого не роблячи заручником<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
| Коментар = З інтерв'ю}}
{{Q|Цитата = Українська література мене заворожує просто магнетично: має стільки парадоксів і невирішених проблем, і дає можливість щось нове відкрити... У наших бібліотеках у рукописних відділах лежать скарби, і момент їх відкривання такий солодкий і привабливий<ref name="day.kyiv"/>.}}
{{Q|Цитата = Що тут почалося, Ви собі уявити не можете. Всі газети України, [[Олійник Борис Ілліч|Борис Олійник]] в парламенті закликали до розправи наді мною як особою, що паплюжить рідну культуру. Газета РУХу писала, що мені треба піти до лікаря, «Сільські вісті» щономера друкують обурені листи селян і т. д. Ніхто, звичайно, книжки не читав і не потребує читати<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
|Коментар = з листа до [[Юрій Луцький|Юрія Луцького]] (про реакцію на книгу «Дискурс модернізму в українській літературі»}}
{{Q|Цитата = Я взагалі не люблю поверхових речей, поверхова народна культура, поверхова національна культура, солодкава, патетична мені чужі. І я не хочу, щоб
сучасний образ України був з нею пов’язаний. У моєму розумінні Україна
має шанс вижити як культурна європейська [[нація]], тільки якщо модернізується.}}
{{Q|Цитата = Я можу назвати людей, які дають мені відчуття комфорту.
Це [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]], [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]], [[Герасим'юк Василь Дмитрович|Василь Герасим’юк]], [[Римарук Ігор Миколайович|Ігор Римарук]]. Є трішечки старші люди, як, скажімо, [[Жолдак Богдан Олексійович|Богдан Жолдак]]. Так само [[Діброва Володимир Георгійович|Володимир Діброва]], львів’янин [[Винничук Юрій Павлович|Юрій Винничук]], творчість якого мені дуже подобається. У літературознавстві — це Тамара Гундорова, Віра Агеєва, Марія Зубрицька зі Львова. Але всі вони не ті, що цнотливо зберігають і трепетно несуть «традицію», а, швидше, мають руйнівні творчі інстинкти, схильність до іронії, навіть епатажу<ref name="day.kyiv"/>.}}
{{Q|Цитата = Я не людина майданів, але не проти на майдани піти, коли це потрібно. І на тусовку — теж. (...) У вежі я не живу. За своєю натурою я в ці вежі не вірю, не вірю людям, які нібито там живуть, це — не мій тип. Я людина [[життя]], мені подобається знайомитися з людьми, знати різних людей<ref name="day.kyiv"/>.}}
 
== Про Соломію Павличко ==
{{Q|Цитата = Всією своєю суттю Соломія засвідчувала: [[жінка|жінки]] — не другорядні, підпорядковані чоловікам істоти, а [[фемінізм]] — ніяке не страховисько{{sfn|RECвізити3|2017|с=241}}.|Автор = [[Таран Людмила Василівна|Людмила Таран]]}}
{{Q|Цитата = Соломія розуміла літературний процес набагато глибше за мене, бачила його в епохах. Вона понаписувала про наших письменників стільки всього, що я все це тепер читаю і думаю: «Господи мій, я ж цього не знав!» Коли я пацював у Польщі, Словаччині, вона приїжджала до мене, і там ми могли поговорити. Але я розумів уже тоді, що вона — професор, а я — звичайний аспірант порівняно з нею{{sfn|RECвізити2|2017|с=141}}.|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}
{{Q|Цитата = Соля — так ми її називали. Це справді її ім'я — в ньому і світло, і музичність, і здатність бути солісткою. (...) Вона була втіленням чистої творчої радості й несамовитої активності<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
|Автор = [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]}}
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==