Богачевська-Хом'як Марта Данилівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація |
#SheSaid доповнення |
||
Рядок 9:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Американки загалом мало знали про ситуацію в СССР. А ті, які знали, то розуміли, що то все «пазлітка», що засадничо роль жінки й надалі зводиться до подвійного навантаження. І я завжди підкреслювала, що зазначала Кобринська: проблема в тому, що соціалізм не вирішує подвійне навантаження жінки. Я завжди подивляла зі своїх одноліток в Україні: як вони могли і добре виглядати, і працювати, і займатися до тої міри хатою, при тому що їхні чоловіки нічогісінько їм не помагали<ref name="genderindetail">[https://genderindetail.org.ua/spetsialni-rubriki/bezstrashni/interv-yu-z-martoyu-bogachevskoyu-hom-yak-pro-zhinochiy-ruh-v-ukraini-134790.html Інтерв’ю з Мартою Богачевською-Хом’як про жіночий рух в Україні]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Зовсім я не думала займатися питанням жіночого руху, мені моя стать не надто заважала. Мене більше за фемінізм цікавили різного роду інтелектуальні процеси у Східній Європі. До мене звернувся Союз українок Америки, аби я написала коротеньку історію жінок в Україні. Вони мені казали, що дадуть всі матеріали, я тільки мусила би писати. [...] З тої запланованої короткої книжечки, яка мала роздаватися Союзом українок на міжнародних жіночих з’їздах, з тої книжечки виросла дуже велика книжка Feminists Despite Themselves: Women in Ukranian Community Life, 1884–1939 у 1988 році<ref name="genderindetail"/>.}}
{{Q|Цитата = Історії України як предмету я ніколи не вивчала. Моя вища освіта відбувалася, коли старі академічні норми починали перетинатися з новими підходами, особливо в історичних темах. Я вивчала різні гуманітарні науки і завжди питала себе – а де ж тут Україна? Для мене Україна завжди була в Європі, у світі, у кожному предметі. Її треба було тільки найти, побачити поєднання, відмінності, підходи<ref name="uamoderna">[https://uamoderna.com/jittepis-istory/bohachevsky-chomiak Марта Богачевська-Хомяк: “Виглядає, що я ціле життя відгортаю ледь помітні стежки”]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Мені виглядало, що поширення інформацій про Україну було більше на часі для нас як боротьба за поширення жіночих прав у США. Я за одним і другим, але на практиці таки доводиться ставити одне перед другим<ref name="genderindetail"/>.}}
{{Q|Цитата = Мій історичний курікулюм віте був таким: спочатку я займалася кирило-методіївським братством, пізніше писала про 1948 рік у Східній Галичині, за що здобула маґістерку під Оскаром Галєцьким, пізніше писала про революцію та Директорію, а остаточно почала працювати над російською історією – розвитком російського лібералізму, чи, точніше, його відсутністю. В той час також розглядала можливість редагування частини переписки В’ячеслава Липинського з українськими діячами. Отже це була інтелектуальна історія – перетин політики, філософії, релігії<ref name="uamoderna"/>.}}▼
{{Q|Цитата = Мені [[фемінізм]] — то є людські права для одної групи людей, яка не мала повноцінного доступу до розуміння і практикування людських прав. То була занадто широка дефініція, щоби бути членкинею наймасовішої американської жіночої організації NOW (National Organization for Women), яка сповідувала активніший курс дій<ref name="genderindetail"/>.}}
{{Q|Цитата = Ми мусили робити масові протести в 1950-х роках, як наші батьки в тридцятих. Просто треба було сказати, що є щось такого як [[Україна]]. Тому що нам казали, що ми не українці, бо немає України. Я ще досі тішуся, коли бачу слово «Україна» Як я була малою, щось такого як Україна не було. У словнику не було, в енциклопедії була як частина Росії. То приїзд українських поетів тут до Колумбійського університету, наприклад [[Драч Іван Федорович|Драча]], [[Павличко Дмитро Васильович|Павличка]], — то було велике діло<ref name="genderindetail"/>.}}
▲{{Q|Цитата = Мій історичний курікулюм віте був таким: спочатку я займалася кирило-методіївським братством, пізніше писала про 1948 рік у Східній Галичині, за що здобула маґістерку під Оскаром Галєцьким, пізніше писала про революцію та Директорію, а остаточно почала працювати над російською історією – розвитком російського лібералізму,
{{Q|Цитата = Я дивилася на ту книжку, правду кажучи, більше як на заокруглення [[Історія України|історії України]], латання найбільшої білої плями, вписання жінок в український історичний дискурс. Та книжку сприйняли в Україні в суто жіночому ракурсі — як історію жінок в Україні, а не історію України з жінками, і в Україні найбільше нею зацікавилися жінки, а не історики. Поза Україною, одначе, книжка зацікавила читачів як розгляд витворення жіночих рухів у суспільствах, які не мають політичних прав, які не мають суверенності<ref name="genderindetail"/>.
|Коментар = про книгу "Feminists Despite Themselves: Women in Ukranian Community Life, 1884–1939"}}
{{Q|Цитата = Я особисто взагалі боюся ідеологій, бо кожне припущення абсолютної правди, визнання будь-якої секулярної віри веде до спрощення тої віри. І потому то тільки відчужує людей. Так що я завжди казала, що моя головна функція як професорки історії — це ускладнювати людям життя, щоб людина свідомо розуміла свої погляди і знала їхні обмеження, а не тільки позитиви. Що мені самозрозуміле, таке воно не для всіх<ref name="genderindetail"/>.}}
== Примітки ==
| |||