Горлова Аліна Едуардівна: відмінності між версіями

український кінорежисер, сценарист
Вилучено вміст Додано вміст
#SheSaid
(Немає відмінностей)

Версія за 17:14, 29 листопада 2020

Алі́на Едуа́рдівна Го́рлова (англ. Alina Gorlova; нар. 1992, Запоріжжя) — українська кінорежисерка і сценаристка.

Аліна Горлова
Стаття у Вікіпедії

Цитати

  •  

Зйомки проходили в Україні в різних містах, включаючи Донбас, лінію розмежування, сіру зону. Також наша група знімала в Іракському Курдистані, Берліні, Гамбурзі, Бохумі, зйомки проводились в Сирії та на кордоні між Іраком та Сирією, на березі річки Тигр. Все це було зумовлено шляхом нашого головного героя та історією його великої родини. Нам було важливо показати, де знаходиться наш герой, куди він прямує, і світ навколо нього. Так і будувалась історія[1]. — Про зйомки фільму «Цей дощ ніколи не скінчиться»

  •  

Культурним рівнем суспільства в Україні повинні опікуватись не тільки кіновиробники. Дуже хочеться, щоб створювалися майданчики для показу таких фільмів. Ми не можемо вирішити це питання самостійно[1].

  •  

Мені дуже подобається як розвивається документальне українське кіно, вже є дуже вагомі перемоги фільмів «Земля блакитна ніби апельсин» на фестивалі Санденс, «Тато мамин брат» на Vision du Reel, «Домашні ігри» зібрали купу призів, а «Співає Івано Франківськтеплокомуненерго» став справжнім українським хітом[1].

  •  

Тема війни присутня в моєї творчості вже давно. Загалом війна, на мій погляд, відкриває людину з такої сторони, яку не побачиш в повсякденному житті. Це такі грані людини та, найважливіше, суспільства, які війна може проявити. Чи це природній стан? Бо війни тривали і будуть тривати, але чому тоді для людини це настільки шокуюче явище? Такі питання я собі ставила під час створення фільму[1]. — Про фільм «Цей дощ ніколи не скінчиться»

  •  

Я хочу і надалі працювати в документальному жанрі, можливо у більш гібридній формі. Є думки про інтеграцію кіно у формат сучасного мистецтва[1].

Примітки