Йосип (Сліпий): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 170:
Прощаю їм усім, бо й вони — тільки знаряддя в руках Всевишнього, що покликав мене і дав мені свою благодать — бути в неволі і на волі в'язнем Христа ради{{sfn|125 думок|2017|с=42}}!
}}
 
== Цитати про Йосипа (Сліпого) ==
{{Q|Цитата = [[Андрей (Шептицький)|Митрополит Андрей]] доручив візію університету о. д-ру Йосифу Сліпому, а той ішов до її здійснення переконано і цілеспрямовано, ціною титанічної праці й з незламної волі, – хоч нерідко наражався на нерозуміння, а то й іронію в середовищі семінаристів, клиру й громадського загалу.<br/>Коли після десятиліття (1929-1939 рр.) систематичної, планомірної праці вже на базі Богословської Академії постала основа для універси­тету, обставини перетворилися з важких на неможливі. Як і напередодні [[Перша світова війна|Першої світової війни]], так і в 1939 році на перепоні створення університету стали глобальні катаклізми. Геноцид цілих народів, нівеляція [[Мораль|мо­ралі]], руйнація столітніх надбань матеріяльної культури, повна розруха економіки, що стали наслідками [[Друга світова війна|Другої Світової війни]], перекреслюва­ли не лише університетські перспективи. Але й кінець [[Війна|війни]] не поклав краю її жахіттям. Ідеологія, яка завдяки війні тільки набрала сили, ще довго не давала людям спокійно жити на українській землі<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Gudzyak.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів о. Борис Ґудзяк]</ref>.
|Коментар = З лекції «Подяка за благословення Антоновичів та обіцянка нести його далі». Львів, 19 травня 2007 р.
|Автор = [[Борис Ґудзяк]]}}
 
== Примітки ==