Жадан Сергій Вікторович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 6:
== Д ==
{{Q|Цитата = Демони, які зазвичай заважають жити і не дають дихати, давно зникли з вулиць і публічних місць, з ними неможливо боротися за допомогою барикад і вуличних концертів, вони ховаються в приватних помешканнях і закритих клубах і тому вся боротьба давно перенеслася туди.}}
{{Q|Цитата = Для мене важливо мати збірку віршів у межах досяжності під рукою – без цього незатишно почуваюся. Читаю різну поезію: і сучасну, і класичну, різними мовами, різних авторів. Для мене це цілісне поле, в якому комфортно і органічно перебувати. Навіть якщо щось не подобається, все одно важливо це знати. Важливо чути різні поетичні голоси, деякі з них я перекладаю українською<ref name="creatives">[https://zhadan.creatives.media/ Письменник Сергій Жадан — про пошук ключиків до реальності, народну любов та фанатизм, без якого неможлива творчість]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Для мене [[життя]] — це коротка дистанція. Я чудово пам'ятаю старт і вже доволі недвозначно помічаю фініш. Насправді життя дуже коротке. [[Час]] настільки густий і щільний, що можна навіть сказати — матеріальний. Ти відчуваєш як він просто протікає крізь пальці{{sfn|RECвізити1|2015|с=220}}.}}
== К ==
{{Q|Цитата = Коли пишеш довгий прозовий твір, слід розуміти, що на самому натхненні далеко не заїдеш. Це також і важка фізична праця: опис характерів, кількість знаків<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = Коли пишеш роман, шкідливо робити великі паузи, бо вони збивають дихання. Ось це дихання, цей ритм дуже важливі для прози. Одразу відчувається, коли вони збиваються. А після пауз важко спіймати ту хвилю, на якій перебував, тому краще їх не робити.<br/>Ще може заважати неспроможність витримувати ритм під кінець<ref name="creatives"/>.}}
== Л ==
{{Q|Цитата = Література, як і загалом мистецтво, потребує фанатизму. Якщо ти готовий усе віддати, є шанс, що воно тобі повернеться чимось надзвичайно важливим<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = Літературний матеріал береться зі всього, він з’являється з повітря, яким дихаєш<ref name="creatives"/>.}}
== М ==
{{Q|Цитата = Мені завжди цікаво мати контакт із реальністю: писати, говорити про неї, стежити, як ця реальність реагує на те, що написав, мати контакт зі своїм читачем<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = Мені свого часу [[Покальчук Юрій Володимирович|Юрко Покальчук]] дав пораду, що коли берешся за роман, маєш уже на початку знати, чим він закінчиться. Це дуже важлива думка, тому що мова йде про структуровану річ, в якій є сюжет, якісь персонажі, які з'являються, зникають. Відпустивши всі мовні стихії і своїх героїв, потім важко у все це знову зануритися{{sfn|RECвізити1|2015|с=233}}.}}
== Н ==
{{Q|Цитата = Найціннішим є те, що спробував зробити сам, незалежно від того, вдалося чи ні<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = Написання роману — це досить химерне заняття, бо ти маєш тримати в голові безліч голосів і проживати разом з героями всі ситуації, в які вони потрапляють{{sfn|RECвізити1|2015|с=233}}.}}
== О ==
{{Q|Цитата = Одна річ сидіти і теоретизувати, що треба писати так, а не інакше, а інша річ – спробувати написати самому, через власні прорахунки і невдачі. Це стосується не лише мистецтва – школа особистого досвіду найважливіша<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = Однією з переваг [[Література|літератури]] є те, що великою мірою в силу своєї експансивності вона витісняє [[реальність]]. Часто дійсність відчитуємо за творами мистецтва, при цьому вони часто не відповідають їй. Так воно і влаштоване: скажімо, про середньовіччя ми готові читати з історичних романів, не надто задумуючись про те, наскільки описане відповідає реаліям. Усе це влаштовує людство, інакше б література, мистецтво загалом не були б такими живучими<ref name="creatives"/>.}}
== П ==
{{Q|Цитата = Попри те, що у нас були дуже потужні попередники — вісімдесятники, які нас доволі сильно притиснули своїм авторитетом, кілька авторів з нашого покоління теж увійдуть в літературу як самобутні і першорядні. Від попередників ми відрізняємося, можливо, меншою травмованістю: ми все-таки не мали досвіду цензури, радянського номенклатурного конформізму, не мусили бути членами партії, співпрацювати з представниками спецслужб{{sfn|RECвізити1|2015|с=238}}.}}
{{Q|Цитата = Працює принцип сродної праці, про який писав [[Сковорода Григорій Савич|Сковорода]]: якщо ти на своєму місці, робиш те, до чого лежить душа, жодних проблем ні з силою, ні з сюжетами, ні з енергією не виникне<ref name="creatives"/>.}}
== Р ==
{{Q|Цитата = Рок давно перестав бути музикою протесту. Смішно протестувати в країні, де алкоголізм переміг на рівні національної ідеї, і всі твої дитячі ілюзії та утопічні уявлення про справжнє життя (секс, драгз і рок-н-рол, чорт його забирай) виявилися дитячими забавками порівняно із суворою реальністю.}}
{{Q|Цитата = Рок-н-рол давно позбувся своєї соціальної складової, власне не лише він: сьогоднішнє мистецтво — дохла шкапа з пересувного луна-парку — якщо і придатна на щось, так хіба смітити посеред вулиці.}}
== С ==
{{Q|Цитата = Сюжетна [[поезія]], як, приміром, балади, передбачає наявність зав'язки, кульмінації і розв'язки. Тому навряд чи підсумок-мораль у моїх віршах слід сприймати серйозно. Я і балади пишу умовні, і мораль моя умовна{{sfn|RECвізити1|2015|с=232}}.}}
{{Q|Цитата = Сюжет у прозових текстах ніколи не був для мене першочерговим. Я не люблю гостросюжетну прозу. Набагато цікавіші деталі, контекст, ритміка, стилістика, мова персонажів, мотивація їхніх вчинків. Більшість сюжетів десь уже тисясу разів використовувалися{{sfn|RECвізити1|2015|с=234}}.}}
Рядок 31 ⟶ 44:
{{Q|Цитата = Треба розуміти, коли вони ([[політик]]и) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів [[російська мова|російської мови]] й про повне блокування розвитку та пропагування [[українська мова|української]].
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|23 серпня 2016}}}}
== У ==
{{Q|Цитата = [[Успіх]] – це досить умовне слово, яке потребує багатьох уточнень, приміток і коментарів. Існує, наприклад, успіх [[Костенко Ліна Василівна|Ліни Василівни Костенко]], яка може не писати нових речей, але надалі лишається кумиром тисяч читачів і визнаною поеткою для вже не одного покоління українців. Її книги віршів досить добре продаються, це ознака народної любові.<br/>Є успіх [[Шкляр Василь Миколайович|Василя Шкляра]], який продає десятки тисяч своїх книжок. Разом із тим є успіх Василя Портяка, [[Герасим'юк Василь Дмитрович|Василя Герасим’юка]] та [[Голобородько Василь Іванович|Василя Голобородька]]. Ці письменники, можливо, не є такими публічними або цитованими особами, але будь-хто, хто любить літературу, підтвердить: це письмо найвищого ґатунку.<br/>Успіх цитованості та впізнаваності є у [[Лесь Подерв'янський|Леся Подерв’янського]] – його знають люди, які в принципі можуть нічого більше не читати. А ще є успіх [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксани Забужко]], кожна фраза або заява якої обговорюється, викликає резонанс. Тобто успіх українського письменника можна визначити за різними критеріями<ref name="creatives"/>.}}
{{Q|Цитата = У суспільстві є надмірний запит зробити з людей літератури моральних авторитетів. Цю потребу можна зрозуміти, але слід усвідомлювати всю небезпеку від такого процесу. Щоб завтра авторитетів знову не довелося скидати з п’єдесталу<ref name="creatives"/>.}}
== Щ ==
{{Q|Цитата = Щоб реалізуватися у будь-якій сфері – не лише у творчості, а й, скажімо, у бізнесі – передусім потрібні бажання і наполегливість. Якщо маєш ці риси, підкріплені тим, що умовно можна назвати талантом, усе це може спрацювати.<br/>Коли ж бажання і цілеспрямованості нема, шанси різко зменшуються<ref name="creatives"/>.}}
== Я ==
Рядок 36 ⟶ 56:
{{Q|Цитата = Якщо ти працюєш над великою прозою, дуже важливо писати постійно. Потрібна примусова праця за робочим столом, тому що інакше ти не напишеш книгу. Набити двісті сторінок на клавіатурі — це важка фізична робота, фактично те ж саме, що стояти на заводі за верстатом і які-небудь форми виготовляти. З одного боку, ти намагаєшся, щоб це не було механічно, щоб це приносило радість і задоволення. З іншого — іноді доводиться себе примушувати, коли якийсь внутрішній голос говорить: ні, не можна пропускати цілий день, не можна втрачати час — вставай і пиши! Так писання з якогось хобі, захоплення перетворюється на таку-от роботу. Але задоволення від тексту, який ти написав і який тобі самому подобається, мало з чим можна порівняти{{sfn|RECвізити1|2015|с=233}}.}}
{{Q|Цитата = Я пишу про те, що мені цікаво, а цікавить мене не так багато речей. Мене цікавить присутність ірраціональності в побуті, житті, стосунках. Присутність бажання вийти поза межі, діяти проти правил. Мені цікаві загострені ситуації, коли людина раптом виявляє себе через дії, заяви, вчинки. І так само мені не цікаво просто розповісти історію людини. Куди важливіше, як у цій історії вона себе виявила і чому саме така історія трапилася{{sfn|RECвізити1|2015|с=234}}.}}
| |||