Кобилянська Ольга Юліанівна: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Roman333 (обговорення | внесок)
#SheSaid
Roman333 (обговорення | внесок)
#SheSaid
Рядок 71:
| Автор = [[Євшан Микола]]
| Коментар = ''Євшан, Микола''. «Тіні забутих предків» // ''Євшан, Микола''. Критика; Літературознавство; Естетика / Упор. Наталя Шумило. — К.: Основи, 1998. — С. 473
}}
{{Q
| Цитата = Ціле оповідання, зложене з кількох сцен, робить сильне враження правдивими вибухами чуття, що немов світять на темнім тлі здеморалізованної, тупоумної родини і не менше тупоумного окруження, на яке складається маломіська буржуазна інтелігенція.<ref>Пономарьов Петро. Твори про трагедію селянства в умовах капіталізму / Кобилянська Ольга. Земля: Повість. Оповідання — Ужгород: Карпати, 1981. — С. 7.</ref>
| Коментар = Характеристика першого твору письменниці — повісті «Людина».
| Оригінал = Стаття «Ольга Кобилянська»
| Автор = [[Маковей Осип Степанович|Осип Маковей]].
}}
{{Q
| Цитата = ...ідейний та естетичний розвиток у д. Кобилянської далеко вищий, ніж у тих австро-руських письмовців, що розвивались від впливом тільки рідної та польської літератури. Німці показали д. Кобилянській і шлях до літератури і додали їй сили побороти перші перешкоди, а від своїх земляків вона мала спочатку більше прикростей, ніж моральної помочі, і, либонь, не раз спадало їй на думку покинути назавжди українське письменство та й піти знову до своєї привітної, немов рідної «німеччини»; однак добре, що вона цього не вчинила, бо в німецькому письменстві вона тільки гість, хоч і милий, а в українському вона дома і може розмаїтніше виявити свій талан.<ref name="Писателі_Буковини">[https://www.l-ukrainka.name/uk/Criticism/PysateliRus.html Стаття «Писателі-русини на Буковині»] на сайті [ «Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки»].</ref>
| Коментар = Стаття «Писателі-русини на Буковині». Вперше надруковано в газеті «Буковина» за 14, 16, 19 квітня 1900 року. Стаття є скороченим і значно переробленим варіантом реферату Лесі Українки про творчість [[Федькович Осип-Юрій Адальбертович|Юрія Федьковича]], Ольги Кобилянської та [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]], з яким вона виступала на засіданні Київського літературно-артистичного товариства 9 грудня 1899 року за старим стилем.
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]
}}
{{Q
| Цитата = ... від 1895 р. вона стала признаним членом родини в українській літературі, і тепер їй не бракує пошани від редакторів, критиків, а надто читачів.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар = Стаття «Писателі-русини на Буковині».
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]
}}
{{Q
| Цитата = У своїх творах Кобилянська зачеплює найрізноманітніші теми. Найбільш відмічений нею тип інтелігентної жінки, яка бореться за свою індивідуальність проти нівелюючого і засмоктуючого оточення австрійської буржуазії, що потопає в безнадійному філістерстві.<ref>Пономарьов Петро. Твори про трагедію селянства в умовах капіталізму / Кобилянська Ольга. Земля: Повість. Оповідання — Ужгород: Карпати, 1981. — С. 8.</ref>
| Коментар = Стаття «Малоруські письменники на Буковині» в російськомовному журналі «Жизнь» (1900)
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]
}}
{{Q
| Цитата = Після «Людини» і «Царівни» написала чимало дрібних оповідань; з них деякі можна назвати ліричними поезіями в прозі. Сей genre найкраще вдається д. Кобилянській, бо її натурі дуже властивий ліризм та музикальні настрої.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар = Стаття «Писателі-русини на Буковині».
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]
}}
{{Q
| Цитата = Ліс і гори – це рідна стихія д. Кобилянської, там вона дає вільний розмах крилам своєї фантазії і пориває за собою читача.<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар = Стаття «Писателі-русини на Буковині».
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]
}}
{{Q
| Цитата = Зрештою, властива сфера цеї писательки – це побит інтелігенції, вона його краще знає і через те, описуючи його, більше має нагоди розмаїтніше виявити свій талан<ref name="Писателі_Буковини"/>
| Коментар = Стаття «Писателі-русини на Буковині».
| Оригінал =
| Автор = [[Леся Українка]]