Русова Софія Федорівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 21:
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = ... всі накази, заборони повинні бути добре обмірковані, не сипати на дитину, як з рога достатків, залежно від настрою; вони повинні відповідати потребам дитини, або захищати її від якоїсь небезпеки<ref>Русова С. Програма дитячого садка // Вибрані
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = ... Кожна здорова нормальна дитина бажає гуляти. Це природний стан дитини, коли вона грається. Гра робить з дитиною те, що вода з камінчиками<ref>Русова С. Програма дитячого садка // Вибрані педагогічні твори : в 2 кн. / Кн. 2. С.Ф.Русова; за ред. Є. І. Коваленко.– К. : Либідь, 1997. – С. 257</ref>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = Дитина взагалі уявляє з себе таку ніжну істоту, на яку впливають дуже тяжко усі несприятливі обставини життя: як фізичні, так і моральні
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = В душі дитини заховано багато невимовленого змісту, який шукає собі найкращого виразу, дитина має свій розум, свою логіку, її думка свіжа й суцільна, вона не розпорошена так, як наша
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Діти не родяться ані злими, ані брехливими, хіба у виключних випадках важкої спадщини, унаслідуваної від батьків, а інколи від дідів-прадідів.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Увага захищає дітей від небажаних вчинків, допомагає дитині утримуватися і тим зміцняти свою волю, увага їм потрібна, як оборона.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Розум дитини — то багаття, до якого ми маємо підкласти лише дрова, а горітиме воно вже своїм власним вогнем.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Розвинути уяву дитини можна різними засобами; звичайно, усякий високий Інтелектуальний розвиток сприяє розвиткові уяви, але є діти — занадто великі реалісти; думки їх лише практичні, треба піднести їхню уяву, треба викликати її на активну творчість.
| Коментар =
}}
==Про освіту==
* {{Q
Рядок 54 ⟶ 83:
* {{Q
| Цитата = Ми багато працювали коло національного виховання і проводимо його з найменшого віку дитини, оточуємо її народною творчістю – народною музикою, орнаментом, казкою, рухливими народними іграми; незважаючи на всі страждання , які переживає наш народ, ми створили єдину, для всіх рівну національну школу, і стараємося, щоб у ній панувала радість життя, культ правди й краси, й моральний обов’язок, створили школу-лабораторію з ручною працею, де працює не лише пам'ять, а виявляються всі здібності дитини. Такою школою ми гадаємо приготувати для свого краю чесних громадян із певним розумінням свого морального, соціального й патріотичного обов’язку<ref>Русова С. Нова школа соціального виховання. – Катеринослав-Лейпціг, 1924. – 151с. </ref>
| Коментар =
| Оригінал =
Рядок 82 ⟶ 106:
| Оригінал =
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = Найголовніше завдання виховання — збудити у дитини охоту до самонавчання.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Треба, щоб діти оповідали не з примусу, а по своїй власній охоті; бажано створити такий настрій, за якого дитяча фантазія працювала б дуже жваво й задля прояву її знаходилися б слова, що з'єднувалися б у послідовних гарних реченнях.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Той капітал знання, який дитина сама придбала ще до школи, є найкращим скарбом, і треба, щоб і в шкільному навчанні вона йшла тим же шляхом власного досвіду і досліду.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Треба, щоб школа огорнула дитину ласкою, викликала всі її активні творчі сили, зацікавила до науки, розвинула етичну й громадську свідомість
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = У вселюдськім житті тільки той народ і бере перемогу, який має найкращу школу, який має найбільш альфабетів, котрі вже можуть приєднати себе до науки, читаючи книжки, часописи, користуючись знаннями в своїм житті.
| Коментар =
}}
==Про вчителя, вихователя==
* {{Q
Рядок 134 ⟶ 178:
| Оригінал =
| Автор = }}
* {{Q
| Цитата = Без глибокої національної свідомості нема ані мистецтва, ані культури, ані ідеалізму, бо без неї викреслюється з життя вся краса оригінального творчого натхнення, людина губить свою власну кольорову привабливість. Ця краса захована в мові, в мелодії, пісні, в гармонії ліній та в ріжних рисах темпераменту.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Любов до рідної країни — се перший найкращий крок до широкої вселюдської гуманності, пошана до людей, се вияв самоповаги й бажання собі й іншим волі та незалежності.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Народ, що не має своєї школи, попасає задніх! Йому замкнено двері до пишного розвитку своїх культурних сил, він засуджений на пригноблене становище, на постійне вживання чужого хліба; він живе не по своїй живій душі, а чужим розумом. Такому народові, який не має своєї школи й не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні.
| Коментар =
}}
==Про мову==
* {{Q
| Цитата = Мову можна усякими засобами розвивати, робити ясною, чепурною, щирою, бо вона — творче знаряддя, за допомогою якого виховується думка, серце, слово правди й краси.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Мова – то ж корона, то ж вершечок, перемога виразних, виявляючих рухів людини. Користуючись мовою, людина постійно ставить себе в контакт з людністю, постійно вивіряє свої думки, свої вирази, — чи вони придатні задля розуміння з боку, сторонньою людиною, чи вони варті переймання і поширення.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата = Мова розвиває думку, викликає бажання розуміти все те, що старші висловлюють при дитині. І справді, про те, до чого люди доходили віками досвіду, дитина довідується з одного слова. Праця дитини полягає в тому, що вона з увагою дослухається до цих слів і силується їх собі вияснити. В цьому дитина виявляє свою здатність продовжувати людський поступ.
| Коментар =
}}
* {{Q
| Цитата =... рідна мова у вихованні й освіті – то є найкращий інтимний провідник думок почувань, вражень<ref>Русова С. Націоналізація школи // Вільна українська школа. – 1917. – № 3–4. – С. 3–7. </ref>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
== Про неї ==
* {{Q
| Цитата = Завсігди з добрим гумором, бадьора, рухлива, повна активної діяльності! С.Русова своєю вдачею впливала на людей, що її оточували і захоплювала їх до тої праці, на яку віддала все... життя...
Слава і честь нашому славному Педагогові і віщатному Громадянинові! українського народу<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Dzhus_Oksana/Tvorcha_spadschyna_Sofii_Rusovoi_periodu_emihratsii.pdf?PHPSESSID=ce7b12d38de3ac094ad0e2687eccbb43 Джус О.В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції:
Монографія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 260 с. с.197] </ref>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Леоні́д Тимофі́йович Білецький }}
* {{Q
| Цитата = Сміло можна твердити, що нема н і одної українки, яка б не знала імени наш оїсеніориукраїнського жіноцтва Софії Федорівни Русовоі...
Взірцева громадянка, не покидаючи своїх обовязків дружини й матері - вона всі сили положила, щ об принести цінний вкла ду культурне життя українського народа. “В життю кож ної шляхотної людини має світити велика ясна зірка: щаслива доля рідного народа ”, каже Софія Федорівна. І вона ціле життя тяжким тернистим шляхом йшла за цією зіркою<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Dzhus_Oksana/Tvorcha_spadschyna_Sofii_Rusovoi_periodu_emihratsii.pdf?PHPSESSID=ce7b12d38de3ac094ad0e2687eccbb43 Джус О.В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції:
Монографія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 260 с. с.197] </ref>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Марія Омельченко}}
* {{Q
| Цитата = Вся її діяльність була очолена завжди одною, незмінно одною ідеєю звільнення українського народу до самостійного життя. Цій ідеї було присвячене все її життя. Тому в Пантеоні українських діячів Софія Русова займе одно з поважніших місць, а для українського жіноцтва вона на завжди залишиться прикладом жінки громадянки, невтомної працьовниці
й великої патріотки.<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Dzhus_Oksana/Tvorcha_spadschyna_Sofii_Rusovoi_periodu_emihratsii.pdf?PHPSESSID=ce7b12d38de3ac094ad0e2687eccbb43 Джус О.В. Творча спадщина Софії Русової періоду еміграції:
Монографія. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - 260 с. с.197] </ref>
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Зинаїда Мірна}}
== Виноски ==
{{reflist|3}}
{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:
== Зовнішні посилання ==
*
| |||