Сімона де Бовуар: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Franzekafka (обговорення | внесок)
→‎Друга стать: Доповнення
Мітка: редагування коду 2017
Franzekafka (обговорення | внесок)
#SheSaid
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 6:
| source =
| commons = Category:Simone de Beauvoir}}
'''Сімо́на де Бовуа́р''' (фр. ''Simone de Beauvoir'', 1908 — 1986) — французька письменниця, [[Філософія|філософиня]], ідеологиня [[фемінізм]]у другої хвилі. Авторка багатьох новел, монографій у сфері філософії та [[Політика|політики]], соціальних нарисів, есеїв та автобіографії у кількох томах.
 
= Ключові цитати =
= Цитати =
 
{{Q
| Цитата = [[Жінка|Жінкою]] не народжуються, нею [[Гендер|стають]].
| Коментар = «Друга стать», 2 том, 1848 р., ч.1: Дитинство, ст. 267.
| Оригінал = One is not born, but rather becomes, a woman.
| Автор = }}
 
{{Q
Рядок 16 ⟶ 22:
| Автор =}}
 
{{Q|Цитата = Озираючись з недовірою на довірливого підлітка, я приголомшена баченням того, наскільки мене ошукали<ref name=" Women at Work"/>.}}
{{Q
| Цитата = Тепер я знаю, що для того, аби описати себе, я повинна спочатку сказати: «Я жінка»; але моя жіночність ані не стає мені на заваді, ані не є алібі. У будь-якому разі вона є даністю моєї історії, а не її поясненням.
| Коментар = Автобіографія «Сила зрілості», 1960 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q|Цитата = Коли ви, як я, маєте екзистенціальне світобачення, парадокс людського життя полягає в тому, що людина намагається бути, але в тривалій перспективі просто існує. […] Я мала все, що бажала, і, підсумовуючи все зроблене і сказане, виявляється, що людина бажає чогось іншого. Психоаналітикиня одного разу написала мені дуже розумного листа, в якому сказала, що «у кінцевому підсумку, бажання завжди йдуть за межі об’єкта бажань». Факт: я мала все, що бажала, але те «далі за», що є частиною самої природи бажання, є недосяжним навіть коли бажання втілюються<ref name=" Women at Work">[http://archive.chytomo.com/blogs/zhinki-za-robotoyu-intervyu-z-pismennicyami-1956-2016-ix-rokiv Жінки за роботою: інтерв’ю з письменницями 1956-2016-их років]</ref>.}}
 
{{Q|Цитата = Озираючись з недовірою на довірливого підлітка, я приголомшена баченням того, наскільки мене ошукали<ref name=" Women at Work"/>.}}
 
== Друга стать ==
{{Q
| Цитата = [[Жінка|Жінкою]] не народжуються, нею [[Гендер|стають]].
| Коментар = «Друга стать», 2 том, 1848 р, ч.1: Дитинство, ст. 267.
| Оригінал = One is not born, but rather becomes, a woman.
| Автор = }}
 
{{Q
Рядок 40 ⟶ 35:
 
{{Q
| Цитата = Чоловіка визначають як людину, а жінку як самицю людини - коли ж вона поводиться, як людина, про неї кажуть, що вона імітує чоловіка. <ref name="goodreads">[https://www.goodreads.com/author/quotes/5548 Simone de Beauvoir – Quotes on Goodreads]</ref>.
| Коментар = «Друга стать», 1848 р.
| Оригінал = Man is defined as a human being and woman as a female – whenever she behaves as a human being she is said to imitate the male.
Рядок 47 ⟶ 42:
{{Q
| Цитата = ...їй обрізали крила, а потім звинувачують, що вона не знає, як літати.
| Коментар = «Друга стать», 1848том 1, видання 1994 р., ст. 16.
| Оригінал = ...her wings are cut and then she is blamed for not knowing how to fly.
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = У людському суспільстві панують чоловіки. Вони міркують про жінку, виходячи не з неї самої, а порівняно з собою, не визнаючи її як автономну істоту. [...] І вона є ніщо інше, як те, що подумає про неї чоловік. Будь-яка жінка для нього — здебільшого істота, яка викликає сексуальну зацікавленість. А що зринуло з уст чоловіка — абсолютна істина. Жінку характеризує те, що відрізняє її од чоловіка, але не навпаки: він — головний, вона — другорядна. Він — Суб'єкт, він — Абсолют. Вона — Інша.
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 27
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Під час бесід на абстрактні теми мене завжди дратують просторікування декотрих чоловіків на кшталт: «Ви так думаєте тому, що ви жінка». І я знаю, що моєю єдиною зброєю є відповідь: «Я так думаю тому, що це істина». Цим самим я спростовую можливий докір у суб'єктивності. Хибно було б відповісти: «А ви думаєте інакше, бо ви чоловік». Адже чоловік, певна річ, — не якийсь там різновид, чоловік має сенс, оскільки він чоловік, жінка ж — відхилення од усталених канонів.
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 26
| Оригінал =
| Автор =}}
 
 
{{Q
| Цитата = Подібно до того, як у стародавніх народів вертикаль мали за взірець прямої, щодо якої решту ліній вважали похилими, існує взірець людини, і це, звісна річ, чоловік. Специфічні органи жінки — яєчники і матка — роблять її необ’єктивною: часом навіть подейкують, що жінка думає своїми залозами внутрішньої секреції. При цьому чоловік геть-чисто забуває, що і в його організмі є статеві гормони і статеві яєчка. Він відчуває своє тіло, як природну й гармонійну частку світу, й через те гадає, що пізнає його об'єктивно. Водночас вважає, що жіноче тіло обтяжене фізіологічними особливостями, котрі обмежують, притлумлюють її судження.
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 26
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Загальновизнано, що в людському роді є самиці. Як і колись, вони складають нині приблизно половину людства. І все ж нам утовкмачують: «Жіночність у небезпеці». Нас благають: «Будьте жінками! Зоставайтесь жінками, ставайте жінками». Отже, виходить, що не кожна людська самиця — жінка, і, щоб стати нею, вона має володіти загадковою субстанцією, яка перебуває нині під загрозою зникнення, ім&#39;я котрій — жіночність.
| Коментар = «Друга стать», 1848 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Чоловікові не спало б на гадку створити книжку про особливе становище, в якому перебувають його побратими. Якщо я хочу визначитись, то мушу насамперед сказати: «Я — жінка». Ця реальність — основа, з якої можна виводити будь-які судження. Чоловік нізащо не стане описувати себе як представника своєї статі: він людина, отже, чоловік — це щось само собою зрозуміле. І якщо в громадянських реєстраційних книжках графа «стать: чоловіча — жіноча» виглядає симетрично, то це лише формальність. [...] Жінку ж сприймають як щось негативне. Міркування про неї мають характер застережень, її якості сприймаються мовби осібно, і аж ніяк не співвідносяться з чоловічими.
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 16.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Жінку, яка не взяла шлюб, незалежно від того, чи почувається вона знедоленою, чи взагалі не визнає цього інституту, чи байдуже ставиться до нього, ми називаємо «незаміжньою», тобто визначаємо її щодо шлюбу.
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 6.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Незважаючи на те, що чоловік і жінка конче потрібні одне одному, між ними зроду не було взаємності. Чоловік у соціальному плані — це незалежний і повноцінний член суспільства, його вважають передусім виробником, сенс його існування полягає в праці на благо суспільства. [...] роль жінки, обмежена відтворенням і хатніми клопотами, не гарантує їй такої ж самоповаги, яку відчуває чоловік.
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 7
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Бажаючи одружитися, чоловік не звертається безпосередньо до жінки: лише за згодою чоловічого товариства він може стати чоловіком і батьком. Жінку, котра в родинних кланах, якими керують батьки і брати, посідає залежне, а то й цілком безправне становище, споконвіку одні чоловіки віддавали заміж за інших чоловіків.
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 7
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Суспільство зобов'язує жінок брати шлюб, аби вони змогли виконати дві свої функції, перша з яких — дітонародження. [...] І, отже, друга функція жінки — це вдоволення сексуальних потреб чоловіка і турбота про його домашнє вогнище. Її громадським обов'язком є служіння чоловікові, котрий має давати їй подарунки, залишати спадщину або утримувати її. Саме через чоловіка суспільство поціновує жінку, принесену йому в жертву.
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 8
| Оригінал =
| Автор =}}
 
* Якби жінка плавала, долала гірські вершини, пілотувала літаки, вступала в боротьбу з нападниками – тобто йшла на ризик, поставала перед небезпеками, то можна було б бути певним, що її не сковував би страх перед життям. («Друга стать», видання 2017 р.) <ref name="bokmal">[https://bokmal.com.ua/books/simona-knows-better/ Сімона все пояснить: 10 уроків для тінейджерок від авторки «Другої статі»]</ref>
* Біологічні особливості організму ускладнюють жінці життя лише внаслідок установлених наперед умовностей. Навіть нестійкість нервової та вазомоторної систем, якщо тільки вона не набула патологічного характеру, не може стати перешкодою до будь-якої діяльності. Адже серед самих чоловіків також є велике розмаїття темпераментів. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">
* У піснях і казках молодик відважно вирушає на пошуки жінки. Він перемагає драконів, б’ється з велетами. А її замкнено у вежі, палаці, садку, льоху, прикуто до скелі, вона – полонена, зачарована, приспана: вона чекає. Конечна потреба для жінки – зачарувати чоловіче серце. Навіть найвідважніші, найвідчайдушніші героїні прагнуть цього, а тут зарадити може здебільшого лише краса – єдина дійова чеснота. Тож турбота про свою зовнішність часто стає для дівчинки невідчепною ідеєю. Хай би ким ти була, принцесою чи пастушкою, ти мусиш за будь-яких обставин лишатися гарною, якщо хочеш завоювати кохання й щастя. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">
* Немає нуднішого читання за життєписи славетних жінок: бліді тіні поряд із колоритними постатями видатних чоловіків. Єву створили не задля неї самої, а як подругу для Адама, та ще й з Адамового ребра. Легковажні й примхливі міфічні богині тремтять перед Юпітером. Інша річ – феї, ундіни, русалки: вони не піддаються чоловікам, уникають сфери чоловічого впливу, але їх існування непевне, характери ледве індивідуалізовані. Вони втручаються в чоловічий світ, не маючи власної долі. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">
* Якби суспільство в сексуальному плані було егалітарним, дівчинка ставилася б до менструації, як до одного з елементів при переході до дорослого стану. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">
* Та ось надходить час метаморфози. Настає період видимого перетворення дівчинки на жінку. Вона починає відчувати, що її тіло робиться неслухняним, воно більше не виражає її індивідуальності, відчужується од неї, а з іншого боку, вона сама ніби стає власністю сторонніх людей: на вулиці вони уважно розглядають її, роблять зауваження щодо її статури. Вона радо перетворилася б на невидимку, плоть лякає її. Дівчинка нерідко намагається схуднути, відмовляється від їжі, раз у раз перевіряє свою вагу. Інколи вона стає хворобливо несміливою: гостини або й звичайна прогулянка вулицею для неї – мука. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">
* Якщо Ви проживете достатньо довго, то побачите, що кожна перемога перевертається в поразку. («Друга стать», 1848 р.)
* [[Жінка]] пробачає все, зате часто згадує про те, що пробачила. («Друга стать», 1848 р.)
* Якщо любов достатньо сильна, чекання стає щастям. («Друга стать», 1848 р.)
 
== З інших творів ==
{{Q
| Цитата = Аби я визнала чоловіка рівним собі, він повинен довести, що хоча б в чомусь кращий за мене
| Коментар = «Мандарини», 1954 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
| Цитата = Тепер я знаю, що для того, аби описати себе, я повинна спочатку сказати: «Я жінка»; але моя жіночність ані не стає мені на заваді, ані не є алібі. У будь-якому разі вона є даністю моєї історії, а не її поясненням.
| Коментар = Автобіографія «Сила зрілості», 1960 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
Рядок 108 ⟶ 170:
* ''Сімона де Бовуар''. Друга стать (у двох томах). Том 1. — Київ: ОСНОВИ, 1994. — 390 с. ISBN 5-7707-5621-7
* ''Сімона де Бовуар''. Друга стать (у двох томах). Том 1. — Київ: ОСНОВИ, 1995. — 392 с. ISBN 5-7707-5622-5
* ''Сімона де Бовуар'' Друга стать (у 2-ох томах). – Київ : Основи, 2017. – 368 с.
* ''Марценюк Тамара''. Чому не варто боятися фемінізму. — Київ: КОМОРА, 2018. — 328 с. ISBN 978-617-7286-34-8
* ''Душенко К. В.'' Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — 1056 с. ISBN 5-04-003141-6