Вікіцитати

Сімона де Бовуар: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Franzekafka (обговорення | внесок)
166 редагувань
Мітка: редагування коду 2017
Franzekafka (обговорення | внесок)
166 редагувань
Оформлення
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 17:
 
{{Q
| Цитата = У людському суспільстві панують чоловіки. Вони міркують про жінку, виходячи не з неї самої, а порівняно з собою, не визнаючи її як автономну істоту. [...] І вона є ніщо інше, як те, що подумає про неї чоловік. Будь-яка жінка для нього — здебільшого істота, яка викликає сексуальну зацікавленість. А що зринуло з уст чоловіка — абсолютна істина. Жінку характеризує те, що відрізняє її од чоловіка, але не навпаки: він — головний, вона — другорядна. Він — Суб'єкт, він — Абсолют. Вона — Інша.<br/>
| Коментар = «Друга стать», 1848 р., том 1, видання 1994 р., ст. 27
| Оригінал =
Рядок 23:
 
{{Q
| Цитата = Жоден чоловік не погодився б стати жінкою, але всі вони хочуть, щоб жінки були.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 1, 1848 р.
| Оригінал =
Рядок 29:
 
{{Q
| Цитата = ...їй обрізали крила, а потім звинувачують, що вона не знає, як літати. <br/>
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 16.
| Оригінал = ...her wings are cut and then she is blamed for not knowing how to fly.
Рядок 35:
 
{{Q
| Цитата = У своїх творах я показую жінок такими, якими вони є, а не повинні бути. <ref name="paris">[https://www.theparisreview.org/interviews/4444/the-art-of-fiction-no-35-simone-de-beauvoir?sms_ss=twitter&at_xt=4cd2bae548e49132,0]</ref>.<br/>
| Коментар = Інтерв'ю з Сімоною де Бовуар, 1965 р.
| Оригінал =
Рядок 43:
 
{{Q
| Цитата = Чоловіка визначають як людину, а жінку як самицю людини – коли ж вона поводиться, як людина, про неї кажуть, що вона імітує чоловіка. <ref name="goodreads">[https://www.goodreads.com/author/quotes/5548 Simone de Beauvoir – Quotes on Goodreads]</ref>.<br/>
| Коментар = «Друга стать», 1848 р.
| Оригінал = Man is defined as a human being and woman as a female – whenever she behaves as a human being she is said to imitate the male.
Рядок 49:
 
{{Q
| Цитата = Під час бесід на абстрактні теми мене завжди дратують просторікування декотрих чоловіків на кшталт: «Ви так думаєте тому, що ви жінка». І я знаю, що моєю єдиною зброєю є відповідь: «Я так думаю тому, що це істина». Цим самим я спростовую можливий докір у суб'єктивності. Хибно було б відповісти: «А ви думаєте інакше, бо ви чоловік». Адже чоловік, певна річ, — не якийсь там різновид, чоловік має сенс, оскільки він чоловік, жінка ж — відхилення од усталених канонів.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 26
| Оригінал =
Рядок 55:
 
{{Q
| Цитата = Подібно до того, як у стародавніх народів вертикаль мали за взірець прямої, щодо якої решту ліній вважали похилими, існує взірець людини, і це, звісна річ, чоловік. Специфічні органи жінки — яєчники і матка — роблять її необ’єктивною: часом навіть подейкують, що жінка думає своїми залозами внутрішньої секреції. При цьому чоловік геть-чисто забуває, що і в його організмі є статеві гормони і статеві яєчка. Він відчуває своє тіло, як природну й гармонійну частку світу, й через те гадає, що пізнає його об'єктивно. Водночас вважає, що жіноче тіло обтяжене фізіологічними особливостями, котрі обмежують, притлумлюють її судження.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 26
| Оригінал =
Рядок 61:
 
{{Q
| Цитата = Загальновизнано, що в людському роді є самиці. Як і колись, вони складають нині приблизно половину людства. І все ж нам утовкмачують: «Жіночність у небезпеці». Нас благають: «Будьте жінками! Зоставайтесь жінками, ставайте жінками». Отже, виходить, що не кожна людська самиця — жінка, і, щоб стати нею, вона має володіти загадковою субстанцією, яка перебуває нині під загрозою зникнення, ім&#39;я котрій — жіночність. <br/>
| Коментар = «Друга стать», 1848 р.
| Оригінал =
Рядок 67:
 
{{Q
| Цитата = Чоловікові не спало б на гадку створити книжку про особливе становище, в якому перебувають його побратими. Якщо я хочу визначитись, то мушу насамперед сказати: «Я — жінка». Ця реальність — основа, з якої можна виводити будь-які судження. Чоловік нізащо не стане описувати себе як представника своєї статі: він людина, отже, чоловік — це щось само собою зрозуміле. І якщо в громадянських реєстраційних книжках графа «стать: чоловіча — жіноча» виглядає симетрично, то це лише формальність. [...] Жінку ж сприймають як щось негативне. Міркування про неї мають характер застережень, її якості сприймаються мовби осібно, і аж ніяк не співвідносяться з чоловічими. <br/>
| Коментар = «Друга стать», том 1, видання 1994 р., ст. 16.
| Оригінал =
Рядок 73:
 
{{Q
| Цитата = Жінку, яка не взяла шлюб, незалежно від того, чи почувається вона знедоленою, чи взагалі не визнає цього інституту, чи байдуже ставиться до нього, ми називаємо «незаміжньою», тобто визначаємо її щодо шлюбу.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 6.
| Оригінал =
Рядок 79:
 
{{Q
| Цитата = Незважаючи на те, що чоловік і жінка конче потрібні одне одному, між ними зроду не було взаємності. Чоловік у соціальному плані — це незалежний і повноцінний член суспільства, його вважають передусім виробником, сенс його існування полягає в праці на благо суспільства. [...] роль жінки, обмежена відтворенням і хатніми клопотами, не гарантує їй такої ж самоповаги, яку відчуває чоловік.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 7
| Оригінал =
Рядок 85:
 
{{Q
| Цитата = Бажаючи одружитися, чоловік не звертається безпосередньо до жінки: лише за згодою чоловічого товариства він може стати чоловіком і батьком. Жінку, котра в родинних кланах, якими керують батьки і брати, посідає залежне, а то й цілком безправне становище, споконвіку одні чоловіки віддавали заміж за інших чоловіків.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 7
| Оригінал =
Рядок 91:
 
{{Q
| Цитата = Суспільство зобов'язує жінок брати шлюб, аби вони змогли виконати дві свої функції, перша з яких — дітонародження. [...] І, отже, друга функція жінки — це вдоволення сексуальних потреб чоловіка і турбота про його домашнє вогнище. Її громадським обов'язком є служіння чоловікові, котрий має давати їй подарунки, залишати спадщину або утримувати її. Саме через чоловіка суспільство поціновує жінку, принесену йому в жертву.<br/>
| Коментар = «Друга стать», том 2, видання 1995 р., ст. 8
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
* | Цитата = Якби жінка плавала, долала гірські вершини, пілотувала літаки, вступала в боротьбу з нападниками – тобто йшла на ризик, поставала перед небезпеками, то можна було б бути певним, що її не сковував би страх перед життям. («Друга стать», видання 2017 р.) <ref name="bokmal">[https://bokmal.com.ua/books/simona-knows-better/ Сімона все пояснить: 10 уроків для тінейджерок від авторки «Другої статі»].</ref>
* Біологічні особливості організму ускладнюють жінці життя лише внаслідок установлених наперед умовностей. Навіть нестійкість нервової та вазомоторної систем, якщо тільки вона не набула патологічного характеру, не може стати перешкодою до будь-якої діяльності. Адже серед самих чоловіків також є велике розмаїття темпераментів. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"></ref>▼
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
* У піснях і казках молодик відважно вирушає на пошуки жінки. Він перемагає драконів, б’ється з велетами. А її замкнено у вежі, палаці, садку, льоху, прикуто до скелі, вона – полонена, зачарована, приспана: вона чекає. Конечна потреба для жінки – зачарувати чоловіче серце. Навіть найвідважніші, найвідчайдушніші героїні прагнуть цього, а тут зарадити може здебільшого лише краса – єдина дійова чеснота. Тож турбота про свою зовнішність часто стає для дівчинки невідчепною ідеєю. Хай би ким ти була, принцесою чи пастушкою, ти мусиш за будь-яких обставин лишатися гарною, якщо хочеш завоювати кохання й щастя. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">▼
| Оригінал =
* Немає нуднішого читання за життєписи славетних жінок: бліді тіні поряд із колоритними постатями видатних чоловіків. Єву створили не задля неї самої, а як подругу для Адама, та ще й з Адамового ребра. Легковажні й примхливі міфічні богині тремтять перед Юпітером. Інша річ – феї, ундіни, русалки: вони не піддаються чоловікам, уникають сфери чоловічого впливу, але їх існування непевне, характери ледве індивідуалізовані. Вони втручаються в чоловічий світ, не маючи власної долі. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">▼
| Автор =}}
* Якби суспільство в сексуальному плані було егалітарним, дівчинка ставилася б до менструації, як до одного з елементів при переході до дорослого стану. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">▼
 
* Та ось надходить час метаморфози. Настає період видимого перетворення дівчинки на жінку. Вона починає відчувати, що її тіло робиться неслухняним, воно більше не виражає її індивідуальності, відчужується од неї, а з іншого боку, вона сама ніби стає власністю сторонніх людей: на вулиці вони уважно розглядають її, роблять зауваження щодо її статури. Вона радо перетворилася б на невидимку, плоть лякає її. Дівчинка нерідко намагається схуднути, відмовляється від їжі, раз у раз перевіряє свою вагу. Інколи вона стає хворобливо несміливою: гостини або й звичайна прогулянка вулицею для неї – мука. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal">▼
{{Q
▲* | Цитата = Біологічні особливості організму ускладнюють жінці життя лише внаслідок установлених наперед умовностей. Навіть нестійкість нервової та вазомоторної систем, якщо тільки вона не набула патологічного характеру, не може стати перешкодою до будь-якої діяльності. Адже серед самих чоловіків також є велике розмаїття темпераментів. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"></ref>
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
▲* | Цитата = У піснях і казках молодик відважно вирушає на пошуки жінки. Він перемагає драконів, б’ється з велетами. А її замкнено у вежі, палаці, садку, льоху, прикуто до скелі, вона – полонена, зачарована, приспана: вона чекає. Конечна потреба для жінки – зачарувати чоловіче серце. Навіть найвідважніші, найвідчайдушніші героїні прагнуть цього, а тут зарадити може здебільшого лише краса – єдина дійова чеснота. Тож турбота про свою зовнішність часто стає для дівчинки невідчепною ідеєю. Хай би ким ти була, принцесою чи пастушкою, ти мусиш за будь-яких обставин лишатися гарною, якщо хочеш завоювати кохання й щастя. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"/>
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
▲* | Цитата = Немає нуднішого читання за життєписи славетних жінок: бліді тіні поряд із колоритними постатями видатних чоловіків. Єву створили не задля неї самої, а як подругу для Адама, та ще й з Адамового ребра. Легковажні й примхливі міфічні богині тремтять перед Юпітером. Інша річ – феї, ундіни, русалки: вони не піддаються чоловікам, уникають сфери чоловічого впливу, але їх існування непевне, характери ледве індивідуалізовані. Вони втручаються в чоловічий світ, не маючи власної долі. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"/>
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
▲* | Цитата = Якби суспільство в сексуальному плані було егалітарним, дівчинка ставилася б до менструації, як до одного з елементів при переході до дорослого стану. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"/>
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
{{Q
▲* | Цитата = Та ось надходить час метаморфози. Настає період видимого перетворення дівчинки на жінку. Вона починає відчувати, що її тіло робиться неслухняним, воно більше не виражає її індивідуальності, відчужується од неї, а з іншого боку, вона сама ніби стає власністю сторонніх людей: на вулиці вони уважно розглядають її, роблять зауваження щодо її статури. Вона радо перетворилася б на невидимку, плоть лякає її. Дівчинка нерідко намагається схуднути, відмовляється від їжі, раз у раз перевіряє свою вагу. Інколи вона стає хворобливо несміливою: гостини або й звичайна прогулянка вулицею для неї – мука. («Друга стать», видання 2017 р.)<ref name="bokmal"/>
| Коментар = «Друга стать», видання 2017 р.
| Оригінал =
| Автор =}}
 
* Якщо Ви проживете достатньо довго, то побачите, що кожна перемога перевертається в поразку. («Друга стать», 1848 р.)
* [[Жінка]] пробачає все, зате часто згадує про те, що пробачила. («Друга стать», 1848 р.)
Рядок 108 ⟶ 138:
== З інших творів ==
{{Q
| Цитата = Аби я визнала чоловіка рівним собі, він повинен довести, що хоча б в чомусь кращий за мене.<br/>
| Коментар = «Мандарини», 1954 р.
| Оригінал =
Рядок 114 ⟶ 144:
 
{{Q
| Цитата = Тепер я знаю, що для того, аби описати себе, я повинна спочатку сказати: «Я жінка»; але моя жіночність ані не стає мені на заваді, ані не є алібі. У будь-якому разі вона є даністю моєї історії, а не її поясненням. <br/>
| Коментар = Автобіографія «Сила зрілості», 1960 р.
| Оригінал =
Рядок 150 ⟶ 180:
= Про Сімону де Бовуар =
{{Q
| Цитата = «Друга стать» Сімони де Бовуар - це знамените євангеліє європейського [[Фемінізм|фемінізму]], одна з ‎найбільш знакових книжок усього ХХ століття.<ref name="bbc">[https://www.bbc.com/ukrainian/blogs-39194185 Віра Агеєва: "Жінкою стають": де Бовуар і український фемінізм — ВВС Україна]</ref> ‎.<br/>
| Коментар =
| Оригінал =
Рядок 156 ⟶ 186:
 
{{Q
| Цитата = Поява «Другої статі» у перші роки незалежності мала величезне значення для ‎перепрочитання історії вітчизняної культури.‎ Саме за де Бовуар ми тоді пізнавали українське суспільство як суспільство патріархальне. Це ‎вона навчила ставити незручні запитання щодо речей, які доти видавалися очевидними.<ref name="bbc"/> .<br/>
| Коментар =
| Оригінал =
Отримано з https://uk.wikiquote.org/wiki/Сімона_де_Бовуар