Мері Волстонкрафт: відмінності між версіями

британська феміністська письменниця, філософиня XVIII століття
Вилучено вміст Додано вміст
Franzekafka (обговорення | внесок)
#SheSaid
(Немає відмінностей)

Версія за 10:58, 24 грудня 2020

Мері Волстонкрафт (27 квітня, 1759 — 10 вересня, 1797) — англійська письменниця, філософиня, фундаторка феміністської думки XVIII століття. Авторка романів, трактатів, збірки листів, книги про історію Великої французької революції, книги про виховання і дитячої книги. Авторка есе «На захист прав жінок» (1792), в якому стверджує, що жінки не є істотами, що стоять на нижчому щаблі розвитку відносно чоловіків, але здаються такими через недостатню освіту. Пропонує розглядати і чоловіків і жінок як розумних істот і уявляє суспільний лад, заснований на розумі.

Мері Волстонкрафт
Портрет 1797 року
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

  •  

Доброчесність може процвітати лише серед рівних. — "На захист прав людини", 1790

 

Virtue can only flourish amongst equals.

  •  

Світ потребує справедливості, а не милосердя. — "На захист прав жінок", 1792, гл. 3

 

It is justice, not charity, that is wanting in the world.

  •  

Жодна людина не обирає зло бо це зло; вона лиш помилково приймає його за щастя і добро, якого прагне.[1]"На захист прав людини", 1790

 

No man chooses evil because it is evil; he only mistakes it for happiness, the good he seeks.

  •  

Мені не потрібно, щоб жінки мали владу над чоловіками; я хочу, щоб вони мали владу над самими собою.[2]

  •  

Ніщо, я певна, так не вимагає здібностей, як вимушеність боротися зі світом; і це не жіноча сфера у заміжжі. Сфера її дії невелика, і якщо вона не навчена слухати власного серця, які ж тривіальні її труди і заняття! Які дрібні ремесла поглинають і звужують її розум! — "Думки щодо виховання дочок" (1787), ст. 100

 

Nothing, I am sure, calls forth the faculties so much as the being obliged to struggle with the world; and this is not a woman's province in a married state. Her sphere of action is not large, and if she is not taught to look into her own heart, how trivial are her occupations and pursuits! What little arts engross and narrow her mind!

  •  

Скільки жінок отак марно витрачають життя на невдоволення, які могли б практикувати як лікарки, регулювати ферму, керувати магазином і стояти прямо, підтримувані їхньою власною галуззю, замість того, щоб звішувати голови, обтяжені росою чутливості, що поглинає красу, якій спочатку надавала блиск. — "На захист прав жінок", 1792, гл. 9

 

How many women thus waste life away the prey of discontent, who might have practised as physicians, regulated a farm, managed a shop, and stood erect, supported by their own industry, instead of hanging their heads surcharged with the dew of sensibility, that consumes the beauty to which it at first gave lustre.

  •  

Поки жінки не отримують більш раціональної освіти, прогрес у людській чесноті та вдосконаленні знань повинен постійно перевірятися. — "На захист прав жінок", 1792, гл. 3

 

Till women are more rationally educated, the progress in human virtue and improvement in knowledge must receive continual checks.

  •  

Засвоївши з дитинства, що краса — це жіноча влада, розум приймає форму тіла і, блукаючи своєю позолоченою кліткою, намагається лиш прикрасити свою тюрму.[1]"На захист прав жінок", 1792, гл. 3

 

Taught from their infancy that beauty is woman's sceptre, the mind shapes itself to the body, and roaming round its gilt cage, only seeks to adorn its prison.

  •  

Щоб бути хорошою матір’ю, жінка повинна мати розум і ту незалежність духу, якою володіє мало жінок, котрих навчають повністю залежати від чоловіка. Лагідні дружини — загалом, непутні матері. — "На захист прав жінок", 1792, гл. 10

 

To be a good mother — a woman must have sense, and that independence of mind which few women possess who are taught to depend entirely on their husbands. Meek wives are, in general, foolish mothers.

Примітки

Джерела