Кобринська Наталія Іванівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
категоризація Мітка: редагування коду 2017 |
#SheSaid Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 9:
== Цитати ==
{{Q
| Цитата = Хто переконаний, що жінки не повинні займати сь поважнійшими справами, - хто думає, що поки дівчина не вийде замуж, то не випадає йій зникати в глубини житя і досліджувати єго злих сторін, а по замужю вимавляє йійі обовязками і занятями, - хто гадає, що від цього можна охоронитись несвідомістю, а несвідомість і глупоту вважає жіночою чеснотою і непорочностю, - хто вірить, що одну часть тіла можна охоронити здорово, наколи рак зіпсутя точить цілий організм, - хто бажає, щоби жінка ніколи не виростала з дитиньства, вічно крила ся в слимачій шкарлупці і носилася з своєю хаткою, – той нехай не допускає до єї рук наш «Альманах», бо ми єго зложили для дозрілих умом і пероконанємо одиниць, котрі без небезпеченьства можуть в світ правди і дійсного житя.<ref name="перший вінок">[https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=10277 Перший вінок (Електронна копія): жіночий альм. / вид коштом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. — Електрон. текст. дані (1 файл : 347 Мб). — Львів : З друк. Т-ва ім. Шевченка, 1887 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018)]</ref>
| Коментар = Переднє слово до "Першого вінка", 1887
}}
{{Q
| Цитата = То чи-ж жінки, ідучи слідом за здоровим літературним напрямком, не могли би знайти в нім гідного заступника своїх прав і вимогів? Жіноцтво, котре виключено з загальних і публічних справ, котре не займає жодного становища, на котрім могло би мати вплив на загал і спосібність заявити спільні потреби свого життя, повинно тим більше триматися літератури і відшукувати в ній вираз тих потреб і вимоків<ref>Богачевська-Хом′як М. Білим по білому. Жінки в громадському житті України 1884-1939. – К., 1995.</ref>
Рядок 15 ⟶ 21:
{{Q
| Цитата = Я бачила ясно, що чоловік не був тим в початках свого існування, чим є тепер, що все залежить від условій життя; признавала, що і теперішній суспільний лад не є чимось непохитним, що в нім заодно доконуються зміни, а релігія, що стоїть на сторожі того ладу, - се лиш виображення, виробленої в міру образовання людськості<ref name="Дрофань Л">Дрофань Л. Для спільного добра (До 130-річчя з дня народження Н. Кобринської) // Українська мова і література в школі. – 1985. – № 6. – С. 64-66.</ref>
| Коментар = світогляд діячки
}}
{{Q
| Коментар = про себе в автобіографії
}}
{{Q
| Коментар = про себе в автобіографії
}}
{{Q
| Цитата = Усі, що доросли до самостійности, мають мати рівне право - кожду пожиточну працю, до якої они спосібні, продавати за таку ціну, за яку йійі продати можна.<ref name="перший вінок"/>
| Цитата = Грім!.. Небо затряслося, - земля задрожала! зірвались вікові кайдани, зломилась людська мука, визволилась народна душа<ref name="Дрофань Л"></ref>▼
| Коментар = про рівні освітні та ринкові можливості для жінок та рівну оплату праці (Про рух жіночий в новійших часах, "Перший вінок", ст. 23)
}}
{{Q
| Цитата = Не можна за тим дуже й дивуватися, коли мущини рахуються з жінками лиш там, де йіх подибують, бо чоловік може лиш з тим рахувати ся, що в округ себе подибує. Бачуть жінку лиш дома і на забаві, то й уважають йійі потрібною лиш для домашної вигоди або для хвилевої розривки. На полі умственного розвою і єго здобутків мущина не надибує жінки, то там єі й не шукає. Тож замісць змагати до спільної ціли разом усіми силами тіла і духа, якими природа обдарила чоловіка за-для боротьби о істинованє, користують ся тими силами лиш самі мущини, а жінки сходять майже до ряду окружаючих обставин, котрі зміняють ся відповідно до часових вимогів. І так при теперішних тісних грошевих обставинах жінки о тілько набирають вартости, о кілько тим обставинам приходять в поміч, - гріш є затим найчастіше головним фактором при женитьбі. ''Чим більше цінить себе мущина задля культурних вимогів, тим більше жінка до вартости гроша спадає.''<ref name="перший вінок"/>
| Коментар = Руське жіноцтво в Галичині в наших часах, "Перший вінок", ст. 91
}}
{{Q
▲
| Коментар = про початок Першої світової війни
}}
{{Q
== Цитати про неї ==▼
| Цитата = Уникаючи грубости розбираємо жіноче житє без окривок і драперій, не покриваємо наших хиб, але не зпихаємо цілоі вини на жінок задля вподоби мущинам, погорджуємо хитрим поступованєм тих, котрі, щоби не наразити ся мущинам, не тілько що не мають відваги казати цілоі правди, але ще кидають ся на тих, що на ню здобувають ся, даючи тим до пізнаня, що они ніби ліпші і спосібнійші погодити усі суперечності свого положеня.<ref name="перший вінок"/>
| Коментар = Переднє слово до "Першого вінка", 1887, ст. 2
}}
{{Q
| Цитата = Так летиж наш соколику в широкий світ і заглянь всюди, де знайдеш нещасну жінку, журливу матір, забуту вдову, безнадійну дівчину, опущених сиріт! Заглянь і там, де ніби радість і веселість, бо і там можеш на дні знайти сльози! Та хоч може не всюди приймуть тебе, а то ще й злим проженуть словом, то прийде час, що згадають колись про першого звістуна!<ref name="перший вінок"/>
| Коментар = Переднє слово до "Першого вінка", 1887, ст. 3
}}
{{Q
| Цитата = В жіночім руху її інтересує боротьба за полїтичні права, а особливо — економічна самостійність; сю остатню уважає вона актуальним питаннєм жіночої справи в [[Галичина|Галичинї]], натомість питаннє вільного супружества, вільної любови і т. и. уважає вона передчасним, шоки жінка не здобула собі економічної самостійности, кінцем, а не початком [[Емансипація|емансипациї]] жінки. В<ref name="Твори у 50 т">Грушевський М. С. Наталія Кобринська // Грушевський, Михайло Сергійович. Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. – Львів: Видавництво "Світ". – 2008. Т.11. – C. 128 - 146</ref>.
| |||