Емма Голдман: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення, категоризація
додала цитати англійською, відредагувала примітки, посилання, додала фото
Рядок 1:
{{Особа|ім'я=Емма Голдман|Зображення=Portrait Emma Goldman seated.jpg|Опис=|wikipedia=Емма Голдман||source=|commons=Category:Emma Goldman}}
 
'''Е́мма Го́лдман''' ({{lang-ru|Эмма Го́льдман}}, {{lang-en|Emma Goldman}}; 27 червня 1869 — 14 травня 1940) — [[Анархо-фемінізм|анархістка]], [[Фемінізм|феміністка]] першої половини [[XX століття]], відома також як ''Червона Емма''.
 
== Цитати ==
[[File:Emma goldman 1886.jpg|міні|200px|Емма Голдман у 1886 році]]
{{Q|Якщо я не можу [[танець|танцювати]] під це, це не моя революція.|КоментарОригінал=If I can't dance to it, it's not my revolution.<ref>«Проживаючи своє життя». New York: Knopf, (1931).</ref>}}
{{Q|[[Любов]], найсильніша і найглибша стихія у всьому житті, передвістя надії, радості, екстазу. Любов — виклик усім законам, усім умовам. Любов — найвільніший, наймогутніший творець людської долі. Як така всепереконлива сила може бути синонімом того бідного маленького державного та церковного бур'яну — шлюбу?|Коментар=«Шлюб і кохання» в «Анархізм та інших нариси» (1911)}}
{{Q|Найнепростиміший [[гріх]] у суспільстві — це незалежність думок.|Коментар=«Меншини проти більшості»}}
{{Q|Мислячі чоловіки та жінки у всьому світі починають усвідомлювати, що патріотизм занадто вузький і обмежений, щоб відповідати потребам нашого часу.|Коментар=«Що таке патріотизм?» (1908) Виступ у Сан-Франциско, Каліфорнія.}}
{{Q|Характерно для теїстичної «толерантності» те, що нікому насправді не цікаво, у що вірить народ, аби просто вірити чи робити вигляд, що вірить.|Коментар=«Філософія атеїзму» (1916)}}
{{Q|Коли ми більше не можемо [[мрія|мріяти]], ми [[смерть|вмираємо]].|Коментар=Процитовано Маргарет К. Андерсон у «Емма Голдман у Чикаго», журнал «Мати Земля» (грудень 1914 р.)}}
{{Q|Вільне вираження надій та прагнень людей є найбільшою і єдиною безпекою в здоровому суспільстві.|Коментар=«Проживаючи своє життя». New York: Knopf, (1931).}}
{{Q|Якщо [[любов]] не вміє давати і приймати без обмежень, це не любов, а транзакція, яка ніколи не робить акцент на плюсі і мінусі.|Коментар=«Трагедія емансипації жінки» (1906)}}
{{Q|Кожна зухвала спроба зробити великі зміни в існуючих умовах, кожне високе бачення нових можливостей для людської раси було позначено як [[утопія|утопічне]].|Коментар=«Соціалізм: потрапив у політичну пастку», лекція (близько 1912 р.), опублікована в «Червона Емма говорить, частина 1» (1972) під редакцією Алікс Кейтс Шульман}}
{{Q|Я не вірю в [[Бог|Бога]], бо вірю в [[людина|людину]].|Коментар=Відповідь на запитання аудиторії під час виступу в Детройті (1898); як переказано в «Жити своїм життям» (1931), с. 207; цитована Енні Лорі Гейлор у «Жінки без забобонів», с. 382}}
{{Q|Коли в процесі розвитку людини, існуючі інститути виявляються недостатніми для потреб людини, коли вони служать щоб лише поневолювати, грабувати, і пригнічувати людство, люди мають вічне право повставати проти, і повалити, ці інститути.|Коментар=«Нова декларація незалежності» (1909)}}
 
{{Q|[[Любов]], найсильніша і найглибша стихія у всьому житті, передвістя надії, радості, екстазу. Любов — виклик усім законам, усім умовам. Любов — найвільніший, наймогутніший творець людської долі. Як така всепереконлива сила може бути синонімом того бідного маленького державного та церковного бур'яну — шлюбу?|КоментарОригінал=Love, the strongest and deepest element in all life, the harbinger of hope, of joy, of ecstasy; love, the defier of all laws, of all conventions; love, the freest, the most powerful moulder of human destiny; how can such an all-compelling force be synonymous with that poor little State and Church-begotten weed, marriage?<ref>«Шлюб і кохання» в «Анархізм та інших нариси» (1911)</ref>}}
== Джерела ==
 
{{Q|Найнепростиміший [[гріх]] у суспільстві — це незалежність думок.|КоментарОригінал=The most unpardonable sin in society is independence of thought.<ref>«Меншини проти більшості»</ref>}}
 
{{Q|Мислячі чоловіки та жінки у всьому світі починають усвідомлювати, що патріотизм занадто вузький і обмежений, щоб відповідати потребам нашого часу.|КоментарОригінал=Thinking men and women the world over are beginning to realize that patriotism is too narrow and limited a conception to meet the necessities of our time.<ref>«Що таке патріотизм?» (1908) Виступ у Сан-Франциско, Каліфорнія.</ref>}}
 
{{Q|Характерно для теїстичної «толерантності» те, що нікому насправді не цікаво, у що вірить народ, аби просто вірити чи робити вигляд, що вірить.|КоментарОригінал=It is characteristic of theistic "tolerance" that no one really cares what the people believe in, just so they believe or pretend to believe.<ref>«Філософія атеїзму» (1916)</ref>}}
 
{{Q|Коли ми більше не можемо [[мрія|мріяти]], ми [[смерть|вмираємо]].|КоментарОригінал=When we can't dream any longer we die.<ref>Процитовано Маргарет К. Андерсон у «Емма Голдман у Чикаго», журнал «Мати Земля» (грудень 1914 р.)</ref>}}
 
{{Q|Вільне вираження надій та прагнень людей є найбільшою і єдиною безпекою в здоровому суспільстві.|КоментарОригінал=The free expression of the hopes and aspirations of a people is the greatest and only safety in a sane society.<ref>«Проживаючи своє життя». New York: Knopf, (1931).</ref>}}
 
{{Q|Якщо [[любов]] не вміє давати і приймати без обмежень, це не любов, а транзакція, яка ніколи не робить акцент на плюсі і мінусі.|КоментарОригінал=If love does not know how to give and take without restrictions, it is not love, but a transaction that never fails to lay stress on a plus and a minus.<ref>«Трагедія емансипації жінки» (1906)</ref>}}
 
{{Q|Кожна зухвала спроба зробити великі зміни в існуючих умовах, кожне високе бачення нових можливостей для людської раси було позначено як [[утопія|утопічне]].|КоментарОригінал=Every daring attempt to make a great change in existing conditions, every lofty vision of new possibilities for the human race, has been labelled Utopian.<ref>«Соціалізм: потрапив у політичну пастку», лекція (близько 1912 р.), опублікована в «Червона Емма говорить, частина 1» (1972) під редакцією Алікс Кейтс Шульман</ref>}}
 
{{Q|Я не вірю в [[Бог|Бога]], бо вірю в [[людина|людину]].|КоментарОригінал=I do not believe in God, because I believe in man.<ref>Відповідь на запитання аудиторії під час виступу в Детройті (1898); як переказано в «Жити своїм життям» (1931), с. 207; цитована Енні Лорі Гейлор у «Жінки без забобонів», с. 38238</ref>}}
 
{{Q|Коли в процесі розвитку людини, існуючі інститути виявляються недостатніми для потреб людини, коли вони служать щоб лише поневолювати, грабувати, і пригнічувати людство, люди мають вічне право повставати проти, і повалити, ці інститути.|КоментарОригінал=When, in the course of human development, existing institutions prove inadequate to the needs of man, when they serve merely to enslave, rob, and oppress mankind, the people have the eternal right to rebel against, and overthrow, these institutions.<ref>«Нова декларація незалежності» (1909)</ref>}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
{{wikipedia}}
{{commonscat}}
* [https://www.goodreads.com/author/quotes/15591.Emma_Goldman Цитати Емми Голдман на goodreads]
* [http://dwardmac.pitzer.edu/Anarchist_Archives/goldman/Goldmanarchive.html Емма Голдман в архіві анархістів]
* [http://dwardmac.pitzer.edu/Anarchist_Archives/goldman/living/livingtoc.html «Проживаючи своє життя»]