Горська Алла Олександрівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
доповнення |
||
Рядок 6:
| commons =
}}
'''А́лла Олекса́ндрівна Го́рська''' (18 вересня 1929, Ялта — 28 листопада 1970, Васильків) — українська художниця-шістдесятниця, одна з перших представниць андерґраунду і відома діячка правозахисного руху 1960-х років в [[Україна|Україні]]. Дружина художника [[Зарецький Віктор Іванович|Віктора Зарецького]].
== Цитати ==
{{Q|Цитата = [[Бойчук Богдан Миколайович|Бойчук]] – це мистецька школа на Україні, але не українська національна школа. Сюжет не є ознакою національного. Він окремо не існує. Зміст є форма. Форма є зміст<br/>Історія мистецтва – історія форми – історія народу.<br/>Історія мистецтва – це не нагромадження фактів, а розвиток, поступ. Мистецтво – не нагромадження компонентів, а єдність їх в розвиткові. (Біблейські сюжети в середньовіччі у німців, у італійців){{sfn|Листи|2013|с=98}}.
{{Q|Цитата = Монументальне [[мистецтво]] – мистецтво колективу. Як море, яке створюється річками «Я». Коли одна з тих річок повертає і розтікається, то втрачає свою силу, і море мліє. Виконавців у нашому монументальному мистецтві не існує. Кожен виконавець – [[митець]]<ref name="wisecow">[https://wisecow.com.ua/mistecztvo/zhinochi-imena-v-mistecztvi/alla-gorska.html Монументальне життя Алли Горської]</ref>.}}▼
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи, прибл. 1965 р.}}
{{Q|Цитата = Всі хочуть приємностей.<br/>Приємностей від дружини.<br/>Приємностей від коханки.<br/>Приємностей на службі.<br/>Приємностей в кіно.<br/>А хто дивиться в небо?<br/>Ті, що з їх зморщок росте хліб{{sfn|Листи|2013|с=94}}.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи від 18 лютого 1965 р.}}
{{Q|Цитата = В 18 ст. естетика оперувала нормативами.<br/>Нормою було античне мистецтво. Ті твори, що відходили від норми, вважалися мистецькими. Так Шекспіра Вольтер називав «п’яним дикуном». Основна теза Вінкельмана: «Яскравіше і характерніше проявляється душа у хвилину сильної пристрасті, але велична і благородна вона буває лише в стані гармонії, лише в стані спокою». Вінкельман протиставляє спокій характерності. Вважає відсутність характерності ознакою мистецтва{{sfn|Листи|2013|с=88}}.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи}}
{{Q|Цитата = [[Колір]], як соліст, у [[Живопис|живописі]] (звичайно, і в монументальному) виступає в народному мистецтві як національна категорія. Візьміть раннє середньовіччя: Японія|Японію, [[Китайська Народна Республіка|Китай]], [[Індія|Індію]]. Колір завжди діалектичний, він виступає в народному мистецтві як історична філософська категорія.[...] Колір – зміст, [[душа]], [[історія]] народу, його лице{{sfn|Листи|2013|с=97}}.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи, прибл. 1965 р.}}
▲{{Q|Цитата = Монументальне [[мистецтво]] – мистецтво колективу. Як море, яке створюється річками «Я». Коли одна з тих річок повертає і розтікається, то втрачає свою силу, і море мліє. Виконавців у нашому монументальному мистецтві не існує. Кожен виконавець – [[митець]]{{sfn|Листи|2013|с=96}}<ref name="wisecow">[https://wisecow.com.ua/mistecztvo/zhinochi-imena-v-mistecztvi/alla-gorska.html Монументальне життя Алли Горської]</ref>.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи, прибл. 1965 р.}}
{{Q|Цитата = «Особливість краси в її невизначеності». Геть індивідуум, давай загальну норму!»<br/>І ми вчилися на нормах антики. І я, захищаючи шию, відстоювала рабські норми. Ви ж протестували проти них! Причому підсвідомо, а не розумово. Тепер, маючи ґрунт, можете розбити мене вщент. Але я пручатимуся, не з впертості, а з
бажання з'ясувати Ваш індивідуум{{sfn|Листи|2013|с=88}}.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи}}
{{Q|Цитата = «Пироги – не вороги» –<br/>гасло багатьох монументалістів.<br/>Приховане.<br/>На поверхні словоблуддя.<br/>Площинність. Плаваюча пляма.<br/>Зв'язок з архітектурою.<br/>Площинність кольорів.<br/>Площинність має свою історію.<br/>Європейська перспектива – поверхова –
момент.<br/>Ассирійська перспектива – суть подій.<br/>Спустошеність духовного життя –<br/>формальні<br/>пошуки{{sfn|Листи|2013|с=106}}.
|Коментар = з листа до Опанаса Заливахи, 1967 р.}}
== Цитати про Аллу Горську ==
Рядок 33 ⟶ 48:
{{Q|Цитата = Початок 1960-х років був часом напружених творчих пошуків — в техніці лінориту і малюнка мама створила галерею портретів: Бориса Антоненка-Давидовича, Василя Симоненка, Івана Світличного, Євгена Сверстюка; за допомогою графічних засобів по-новому трактування образів Тараса Шевченка, Олександра Довженка. Тоді ж, на початку 60-х, вона досконало вивчила українську мову, хоча й говорила з певним пітерським акцентом<ref name="incognita"/>.
|Автор = Олесь Зарецький, син і біограф Алли Горської}}
{{Q|Цитата = Сподіваюся, що якими б шляхами не йшли до мети наші митці, повернення до манівців не може бути. Тому приклад – Ваша праця, Ваші мозаїки. Щасти Вам, Боже, на цьому шляху! І тому я дивлюся на Ваш здобуток як на велике досягнення нашого монументального мистецтва. Я тепер маю змогу писати й проводити «червону» нитку, як в англійських військових канатах{{sfn|Листи|2013|с=103}}!
|Коментар = з листа до Алли Горської від 30 листопада 1966 р.
|Автор = [[Заливаха Опанас Іванович|Опанас Заливаха]]}}
{{Q|Цитата = Це був макет у натуральну величину. Скло фарбоване, рамки чорні дерев'яні, на них мотузки просякнуті смолою. Його дивився секретар з ідеології, Бойченко. І треба думати, що Бойченко наказав ректорату університету, щоб поки що лишили макет, «відсунули» роботу над ним, а ми, мовляв, потім зберемо комісію, порадимося і переробимо. А тодішній ректор Швець кинувся виконувати занадто швидко. Вони його [макет] почали посувати, накрили рядном, почали гвіздками бити в ці рейки, він зламався і посипався. Тобто макет було знищено занадто швидкими працівниками за туманною вказівкою партійного керівництва. Але з того часу Горською зацікавились<ref name="wisecow"/>.
|Коментар = про знищення макету вітража «Шевченко. Мати» у вестибюлі Київського університету
Рядок 40 ⟶ 58:
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = |заголовок = Життєпис мовою листів. [Алла Горська] Упоряд. Людмила Огнєва| місто = Донецьк | видавництво = Музей “Смолоскип” | рік=2013 |сторінок =518 | isbn =| ref = Листи}}
{{Поділитися}}
| |||