Катря Гриневичева: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м дoдана Категорія:Жінки з допомогою HotCat |
доповнення |
||
Рядок 11:
'''Ка́тря Гриневиче́ва''' (''Катерина Гриневич''; 19 листопада 1875, Винники біля [[Львів|Львова]] — 25 грудня 1947, Берхтесґаден, Баварія) — українська письменниця.
== Цитати ==
{{Q|Цитата = У цьому ж 1894 році обігла український Краків вістка, що старанням здебільша «Академічної Громади» мають відкрити в Кракові філію «Просвіти». В один зимовий день явився в нас високий, кучерявий студент з поставою людини, якій належить в життю багато місця. Це був 23-літній [[Стефаник Василь Семенович|Василь Стефаник]]... Стефаникові завдячую першу українську книжку й неодну ще опісля<ref name="zbruc">[https://zbruc.eu/node/44026 Катря Гриневичева – репрезентантка галицького жіноцтва]</ref>.}}
== Цитати про Катрю Гриневичеву ==
{{Q|Цитата = Гриневичеву можна назвати без перебільшення найосвіченішою жінкою в Галичині. Була вона справді репрезентативною постаттю в західно-українському житті й сміло могла заступати нас, наше жіноцтво й нашу літературу перед культурним Заходом<ref name="zbruc"/>.
|Коментар =
|Автор = Володимир Дорошенко}}
{{Q|Цитата = Катря Гриневичева змогла у своїх творах дати відсвіт синтези визвольних змагань нашої теперішности, як одна з репрезентативних появ не тільки української літератури нашої доби, але й усього громадянського життя взагалі. І в тому і шлях Її Духа в майбутнє<ref name="zbruc"/>.
|Коментар =
|Автор = Остап Грицай}}
{{Q|Цитата = Княжу добу, власне період існування [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]], блискуче відкрила читачеві Катря Гриневичева у своїх повістях «Шоломи в сонці» та «Шестикрилець». Карбований стиль, в міру, тактовно вживані архаїзми надають її текстам особливого аромату дзвінкої давнини... давнини давньої й водночас такої нам близької. Як нам її не любити, як нам не гордитися нею, як нам не оплакувати смерть [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславича]] в 1204 році, із загибеллю якого зайшла зірка не тільки Галицько-Волинської держави, а й усієї, мабуть, стародавньої [[Україна|України]]<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Fedoriv.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Роман Федорів Історична романістика та національна свідомість]</ref>.<br/>
|Коментар = З лекції «Історична романістика та національна свідомість» (1995)
|Автор = [[Федорів Роман Миколайович|Роман Федорів]]}}
{{Q|Цитата = У вересні 1939 вибухла ІІ-га світова війна. Письменниця була тоді в Надвірній у сина Ярослава, звідки виїхала у Львів. Із заходу йшов грізний вал німецький – зо сходу большевицький. Поляки втікали: військо, адміністрація й цивільне населення. Надвірну зайняли большевицькі війська. Вони пішли дальше, а на їх місце прибула цивільна адміністрація і НКВД. Розпочались арешти українських націоналістів, громадських діячів. Одного з перших большевики арештували брата Катрі Гриневичевої, д-ра Валерія Банаха, адвоката в Надвірній. Вони вивезли його у Станиславів а відтак у Донбас до копальні, де його й замучили<ref name="zbruc"/>.
|Коментар = Катря Гриневичева: Біографічний нарис. Торонто, 1968.
|Автор = Ярослав Гриневич, син}}
== Примітки ==
Рядок 24 ⟶ 36:
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українці Німеччини]]
[[Категорія:Жінки]]
| |||