Фемінізм: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Franzekafka (обговорення | внесок)
Оформлення шаблоном "Цитата"
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 38:
| Оригінал = I am uncompromising in the matter of woman's rights. In my opinion she should labour under no legal disability not suffered by man, I should treat the daughters and sons on a footing of perfect equality.
| Автор = [[Махатма Ганді]], 17th October 1929. Цитовано в ''Gandhi: The Essential Writings''. Judith M. Brown, {{w|Oxford University Press}}, 1998 (pp. 228-9). Також в Kumari Jayawardena, ''Feminism and Nationalism in the Third World in the 19th and Early 20th Centuries'', Institute of Social Studies, 1982}}
 
* Всі люди — брати! А як же жінки? ([[Геннадій Малкін]])
{{Q
* Всі люди — сестри! (феміністичний лозунг)
* | Цитата = Всі люди — брати! А як же жінки? ([[Геннадій Малкін]])
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Геннадій Малкін]]}}
 
{{Q
| Цитата = Всі люди — сестри!
| Коментар =
| Оригінал =
* | ВсіАвтор люди — сестри!= ([[Фемінізм|феміністичний]] лозунг)}}
 
== Д ==
{{Q
| Цитата = Дівчатка — також людські істоти, і цей факт часто ігнорують.
| Коментар =
| Оригінал = Girls are also human beings, a point often overlooked.
| Автор = [[w:Палмер, Джордж Герберт|Джордж Герберт Палмер]], ''Harvard Philosophy A lecture'' (1911)}}
 
== Е ==
{{Q
* | Цитата = Емансипація означає рівний статус різних ролей. (Аріанна Стасинопулос)
| Цитата = Довгі тисячоліття жінка була істотою майже виключно половою. Суть свого життя, своє найглибше призначення вона бачила, згідно з волею мущини, в своїм статевім призначенні. Згідно з ним їй визначено сферу діяльности, життєві обов'язки, її виховання та освіту… Як протест проти погляду, який цілому її життю надавав лише релятивне значіння, жінка поставила тезу. що ріжниця між мущиною і жінкою є лише біольогічного характеру, а в духовій царині такої ріжниці нема. Замість заявити: «Я також є людиною», вона сказала «Я є рівна мущині»<ref>''Дядюк М. С.'' Український жіночий рух у міжвоєнній Галичині: між гендерною ідентичністю та національною заангажованістю / Наук. ред.: Л. Сніцарчук. НАН України. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. ‒ Львів: Астролябія, 2011. ‒ С. 119.</ref>.
| Коментар =
| Автор = [[Рудницька Мілена|Мілена Рудницька]]}}
| Оригінал =
 
| Автор = Аріанна Стасинопулос}}
== Е ==
* Емансипація означає рівний статус різних ролей. (Аріанна Стасинопулос)
 
== Ж ==
{{Q
* Жінки — більшість, яка існує на правах меншості. (Ліза Кремер)
* | Цитата = Жінка без чоловіка — як рибка без парасольки. ([[Глорія Стайнем|Ґлорія Стайнем]])
* Жінки, які домагаються ''рівності'' з чоловіками, недостатньо честолюбні. ([[Тімоті Лірі]])
| Коментар =
* Жінка без чоловіка — як рибка без парасольки. ([[Глорія Стайнем|Ґлорія Стайнем]])
| Оригінал =
* Жінки, загалом, мають рівні з нами права, але в їхніх інтересах ними не користуватись. ([[Талейран]])
| Автор = [[Глорія Стайнем|Ґлорія Стайнем]]}}
* Жінкам залишились тільки права. Раніше вони мали привілеї. (Ян Лехонь)
 
{{Q
* | Цитата = Жінки — більшість, яка існує на правах меншості. (Ліза Кремер)
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Ліза Кремер}}
 
{{Q
* | Цитата = Жінки, які домагаються ''рівності'' з чоловіками, недостатньо честолюбні. ([[Тімоті Лірі]])
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Тімоті Лірі]]}}
 
== К ==
{{Q
* | Цитата = Кожну справу жінка має виконувати двічіудвічі краще від чоловіка, щоб заслужити хоча би половину похвали. На щастя, це неважко. (Шарлотта Віттон)
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Шарлотта Віттон}}
 
== Л ==
Рядок 73 ⟶ 99:
 
== М ==
{{Q
* | Цитата = Мене називають феміністкою щоразу, коли я говорю щось таке, що не відповідає ролі домашньої постилки чи [[проституція|проститутки]]. (Дейм Ребекка Вест)
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Дейм Ребекка Вест}}
 
== Н ==
{{Q
* | Цитата = Незалежна жінка — це жінка, яка не знайшла нікого, хто хотів би залежати від неї. ([[Саша Ґітрі]])
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Саша Ґітрі]]}}
{{Q
* | Цитата = Нема такої справи, з якою чоловік не справися б краще, ніж жінка, крім дітородіння… хоча й це варто було б віддати чоловікам. ([[Джордж Еліот]])
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Джордж Еліот]]}}
* Не знаю, чому жінки вимагають усього того, що мають чоловіки. Адже жінки, серед іншого, мають чоловіків. ([[Коко Шанель]])
* Нема такої справи, з якою чоловік не справися б краще, ніж жінка, крім дітородіння… хоча й це варто було б віддати чоловікам. ([[Джордж Еліот]])
 
== П ==
Рядок 98 ⟶ 136:
== Ч ==
{{Q
* | Цитата = Чоловікам — їхні права й не більше; жінкам — їхні права й не менше. ([[Сьюзен Ентоні]])
| Цитата = Через довгі тисячоліття храм цивілізації і культури будував виключно чоловік. Згідно своєму мозку і серцю, для своєї вигоди, відповідно до своєї потреби і згідно з своїм смаком сотворив він релігію, мораль, законодавство, науку й мистецтво. Львина частина звичаїв, переконань і пересудів новочасної суспільности — се лиш витвір чоловічого еґоїзму, без уваги на вимогу другого пола. Цілий культурний доробок минулих тисячок літ можна без пересади назвати не людським, а чоловічим. Друга половина людства, замкнена при «домашнім огнищі» і відсунена від публічного життя, не була учасником сієї культурної праці.<ref>[https://web.archive.org/web/20161220040117/https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pobornicya-zhinochogo-rivnopravya Поборниця жіночого рівноправ'я]</ref>
| Коментар =
| Автор = [[Рудницька Мілена|Мілена Рудницька]]}}
| Оригінал =
* Чоловікам — їхні права й не більше; жінкам — їхні права й не менше. ([[Сьюзен Ентоні]])
| Автор = [[Сьюзен Ентоні]]}}
* Чоловіки потайки бояться, що жінки, якщо раптом їм дадуть можливість, поводитимуться так, як поводяться з ними. (Ева Файджс)
 
{{Q
* | Цитата = Чоловіки потайки бояться, що жінки, якщо раптом їм дадуть можливість, поводитимуться так, як поводяться з ними. (Ева Файджс)
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Ева Файджс}}
* Чоловіки мають таку ж перебільшену думку про свої права, як жінки — про своє безправ'я. (Едґар Гау)
 
Рядок 109 ⟶ 153:
== Я ==
* Я б охоче визнав, що жінки вищі від нас, якби це вибило їм з голови думку, що вони з нами рівні. ([[Саша Ґітрі]])
 
* Якщо говоримо про жінку і не можемо сказати, ким вона є (без ризику посягнути на її своєрідність), то чи не інакше буде з матір'ю, оскільки [[матір|материнство]] — це тільки функція «другої статі», якій чітко можна приписати існування? Але тут ми зразу наштовхуємося на парадокс. По-перше, ми живемо у цивілізації, в якій освячене (релігійне чи світське) уявлення про жіночність поглинає материнство. Однак, коли приглянутись ближче, то це материнство виявиться фантазією втраченої території, фантазією, яку виношують дорослі, чоловіки чи жінки; і що більше, воно менше викликає ідеалізований архаїчний образ матері, ніж ідеалізацію стосунків, які пов'язують нас із нею, ідеалізацію, яку не можна злокалізувати, — ідеалізацію первинного нарцисизму. Тепер, коли фемінізм домагається нового трактування жіночності, тобто ідентифікації материнства із цим ідеалізованим непорозумінням, і відкидає цей образ та надуживання ним, він обминає правдивий досвід, який ця фантазія приховує. І який результат? Деякі авангардні феміністичні групи заперечують і відкидають материнство. Або схвалення — свідоме чи ні — традиційних уявлень про нього багатьма чоловіками і жінками.<ref>''Галич О., Назарець В., Васильєв Є.'' Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 47</ref> ([[Юлія Кристєва]], болгарська та французька філософ; есе «Stabat Mater», 1974)
{{Q
* | Цитата = Якщо говоримо про жінку і не можемо сказати, ким вона є (без ризику посягнути на її своєрідність), то чи не інакше буде з матір'ю, оскільки [[матір|материнство]] — це тільки функція «другої статі», якій чітко можна приписати існування? Але тут ми зразу наштовхуємося на парадокс. По-перше, ми живемо у цивілізації, в якій освячене (релігійне чи світське) уявлення про жіночність поглинає материнство. Однак, коли приглянутись ближче, то це материнство виявиться фантазією втраченої території, фантазією, яку виношують дорослі, чоловіки чи жінки; і що більше, воно менше викликає ідеалізований архаїчний образ матері, ніж ідеалізацію стосунків, які пов'язують нас із нею, ідеалізацію, яку не можна злокалізувати, — ідеалізацію первинного нарцисизму. Тепер, коли фемінізм домагається нового трактування жіночності, тобто ідентифікації материнства із цим ідеалізованим непорозумінням, і відкидає цей образ та надуживання ним, він обминає правдивий досвід, який ця фантазія приховує. І який результат? Деякі авангардні феміністичні групи заперечують і відкидають материнство. Або схвалення — свідоме чи ні — традиційних уявлень про нього багатьма чоловіками і жінками.<ref>''Галич О., Назарець В., Васильєв Є.'' Теорія літератури: Підручник / За наук. ред. О. Галича. – К.: Либідь, 2001. — С. 47</ref> ([[Юлія Кристєва]], болгарська та французька філософ; есе «Stabat Mater», 1974)
| Коментар = Есе «Stabat Mater», 1974
| Оригінал =
| Автор = [[Юлія Кристєва]], болгарська та французька філософиня}}
 
* Якщо жінка стане товаришем, цілком імовірно, що їй по-товариськи дадуть коліном під зад. ([[Ґілберт Кіт Честертон]])
 
* Я стала феміністкою, щоб не стати мазохісткою. (Саллі Кемптон)
{{Q
* | Цитата = Я стала феміністкою, щоб не стати мазохісткою. (Саллі Кемптон)
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = Саллі Кемптон}}
 
== Див. також ==