Сербенська Олександра Антонівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Олександра Антонівна Сербенська''' (нар. 1929, [[Золотий Потік]]) — українська
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Варто згадати окремі слова, які Франко активно вживав у мовленні, зокрема, такі як «бесідник», «дивоглядний факт», «дивовижа», «доляни» і «підгіряни», «драма була дуже люблена», «міряти іншим ліктем», «писати в злій вірі», «потомні покоління», і не вживав слова «племінник», бо вважав що це слово походить від слова «плем’я», а казав натомість «стрийчаник», або «братанич». Також Франко вважав, що потрібно вживати лише складні форми ступенів порівняння, наприклад, «розумніший» і «найрозумніший», замість «більш розумний», «самий розумний»<ref name="tvoemisto">[http://tvoemisto.tv/exclusive/oleksandra_serbenska_ne_dostatno_znaty_shcho_ukrainska_mova_solovina_80467.html Олександра Сербенська: «Не достатньо знати, що українська мова - солов'їна»]</ref>.}}
* Мусимо усвідомити: усне мовлення своїми можливостями – і насамперед як засіб вияву людського «Я», найрізноманітніших відтінків почуття, переживання, гнучкості думки, як спосіб оцінки всього, що стосується [[Людина|людини]], оточує її, і як засіб контактувати з іншими та впливати на них – аж ніяк не дорівнює писемній формі.<ref>''Куньч З.'' Українська риторика: історія становлення і розвитку: навч. посіб. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – С. 8</ref>▼
{{Q|Цитата = Деякі дослідники вважають, що на обличчі людини є навіть так звані центри брехні. Тому не дивно, що усне мовлення сьогодні щораз більше привертає увагу, бо саме через нього проявляється рівень знань, освіти та виховання<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Коли людина говорить – її видно усю, адже усне мовлення має два канали: власне усне мовлення і мова тіла. Усмішка, погляд, жести – усе це говорить<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Культура мінімалізму – це вміння аристократично жити, маючи дуже малі вимоги. Люди, що живуть у цій культурі є аристократами духу, які обходяться мінімумом у життєвих справах<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = [[Мовчання]] теж має свою семантику і навіть у журналістиці сьогодні існує термін «спіраль мовчання», коли людина мовчить з певною метою, тобто спостерігає поведінку інших людей, зокрема вивчає політичну ситуацію, щоб обрати найзручніший момент чину, діяльності<ref name="tvoemisto"/>.}}
▲
{{Q|Цитата = Під поняттям «відрадянщина» слід розуміти відповідний рівень мислення людей. Перша група – це люди похилого віку, які ніяк не можуть розлучитися з радянським минулим, друга – так звані «емігранти» пристосуванці, які йдуть туди, де добре, і третя група – «імітатори», які імітують патріотизм. Тому сьогодні ми переживаємо вкрай важкий час, коли доводиться виборювати право будувати сильну державу. Для цього кожен повинен зрозуміти, що ця справа вимагає великих зусиль<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Під час усного мовлення людина повинна мати великий запас слів, добру пам’ять, вміти мовчати і, найважливіше,– слухати. Як, мовляв, у [[Біблія|Біблії]] сказано, що можна слухати і не чути, можна говорити і нічого не сказати. Дихотомія цих двох понять є дуже важливою і ще Христос у своїх притчах звернув на них увагу<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Попри дещо відмінні погляди на соціальні питання Франко дуже глибоко шанував мову митрополита. Тоді як інші церковні служителі не говорили з народом а, мовляв, возвіщали якоюсь незрозумілою та дивною мовою, [[Андрей (Шептицький)|Шептицький]] говорив з людьми, як рівний з рівним, чистою народною мовою.<br/>У цьому контексті, на думку Франка, новаторство у мовній практиці Андрея Шептицького особливо яскраве: він користувався «чистою галицько-руською народною мовою», іноді не цурався промовити навіть діалектом; говорив «попросту як рівний до рівних, як чоловік до людей, радить, упоминає ,іноді й полає»<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Тільки людина отримала унікальну можливість маневрувати власним голосом, як заманеться, і в дарунок за це витворила речі, які мають теж голос: «Скрипка грає – голос має». Та й усі музичні інструменти мають голос. Щодо самого слова «голос», то, зауважте, воно має понад триста означень<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Українська мова, у трактуванні Франка, надзвичайно мелодійна, унікальна, і нам не достатньо просто казати «солов’їна», потрібно вивчати, що таке милозвучність, її параметри, складники, що таке гармонічність і плавність мови<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Франка треба читати не один раз, треба читати, вчитуватись, і говорити його слова як мантру, повторювати як певні гасла, адже вони є унікальними мовними кодами, певними символічними системами, пов’язаними з енергією людини та енергетикою космосу<ref name="tvoemisto"/>.}}
{{Q|Цитата = Що не візьму – усюди є [[Франко Іван Якович|Франко]]. Для мене він є незбагненним. Не те, що він стільки написав, але як він багато знав. Таких, як Франко, Бог посилає народові раз на століття, а то й рідше. Але чи достатньо пошанований? Якби інші народи мали такого [[Геній|генія]], то очевидно б робили все для того, щоб якомога ширше вивчати його [[творчість]]<ref name="tvoemisto"/>.}}
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Поділитися}}
[[Категорія:Українські мовознавці]]
[[Категорія:Жінки]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Автори-С]]
| |||