Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
вікіфікація, оформлення |
||
Рядок 8:
* [[Бог]] в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.
* Борись в ім'я [[честь|честі]]. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.
* Багата держава, яку утворюють бідні люди,- абсурд!Держава не може будувати свій добробут на бідності й обдертості своїх громадян
* [[Багатство]] —
== В ==
Рядок 15:
* Вiйну називають [[мистецтво]]м. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.
* Всяка вiйна безнравственна в своїй внутрiшнiй основi. Тому i зображати її в книгах як благородство i красу людських вчинкiв — злочинство й глупота. [[Війна]] — дурна.
Рядок 22:
* Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.
* [[Дитинство]] дивується. [[Молодість]] обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть.
{{Q|Цитата =
* [[Дурень]] — не обов'язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною.
== Ж ==
Рядок 33:
== З ==
* З усіх пристрастей людських етична [[пристрасть]] — єдина достойна і справжня пристрасть.
* Забудеш товариша, зоставиш у біді — даремно ти на світ рождався.
* [[Зло]] == К ==
Рядок 40 ⟶ 41:
* Коли [[пристрасть|пристрастей]] немає, немає мистецтва…
* Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.
== Л ==
Рядок 67 ⟶ 68:
* Нацiональний епос — втiлення iсторичної пам'ятi народу.
* Не пролив ти [[кров]]і ворога в грізну лиху годину, проллєш батькову і братову проллєш!
* Наш народ нагадує мені тютюн. Його весь час пасинкують. У нього велике, дебеле листя, а цвіту де- == О ==
Рядок 108 ⟶ 110:
== Ч ==
* Чому всі правителі так ненавидять всіх, хто проти війни принципово? Тому, що всі вони раби атавістичних інерцій. Попробуйте сказати голосно проти війни — і зразу суд за аморальність. Отже, війна моральна.
* Чи подивлюсь на пустелі, на кладовища, чи поплачу на руїнах і перелічу мільйони втрат? А потім умру од горя, щоб не бачити, як заселятимуть тебе, мати моя Україно, чужими людьми, як каратимуть твоїх синів і дочок за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в Німеччині, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу. Прокурорів у нас вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як [[ведмідь|ведмеді]], і досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з 1937 року.<ref>Сільські вісті.— К., № 49 (19244) за 8 травня 2015.— С. 1.</ref
*Читав сьогодні"На терновому дроті " Микиті Сергійовичу. У нього ангіна: закутався платком і в шинелі. Увесь білий. Страшно нагадав мені чогось Кутузова. Бесіда була довга і надзвичайно приємна. Гарна і розумна людина. Багато перестраждав,постарів і збирається реставрувати українське господарство. Буду допомагати йому, скільки вистачить сил.(Щоденник.17.04.1942)
== Щ ==
Рядок 157 ⟶ 159:
== Про Олександра Довженка ==
{{Q|Цитата = Він так
|Коментар = «
|Оригінал =
|Автор =
}}
{{Q|Цитата = Довженко був увесь, як відкритий нерв. У нього було майже чаклунське відчуття на людей, на їхню душу, на їхній настрій. Можливо, тому він часто бував надзвичайно знервований і роздратований. Більше за все він не любив, щоб хтось стояв у нього за спиною. [...]
Рядок 166 ⟶ 168:
|Автор = Василь Левін
}}
{{Q|Цитата =
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = Кріс
}}
{{Q|Цитата = Довженко встиг опинитися в кіно своєчасно, коли ще не зачинились двері перед експериментаторами. Він прагнув знімати так, як диктувала власна уява, незважаючи на протести спеціалістів, зокрема оператора Бориса Завелєва, які переконували, що «так не можна»{{sfn|"Звенигора": оволодіння історичним часом|2015|с=17}}.
Рядок 230 ⟶ 232:
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/dovj.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* "Серія Шкільна бібліотека української та світової літератури". Довженко О.П./ Зачарована Десна - Харків,"Фоліо ",2012 р.
* {{книга|автор = |заголовок =Довженко без гриму: листи, спогади, архівні знахідки. Упоряд. Віра Агеєва, Сергій Тримбач| місто =Київ|видавництво =Комора| рік=2014|сторінок =472| isbn =978-9669-734-68-6| ref =Довженко без гриму}}
* {{Cite web| url = http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/8443
|