Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація, оформлення
доповнення
Рядок 200:
|Автор = [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]]
}}
{{Q|Цитата = Механізми русифікації через упослідження мови інтуїтивно розумів Олександер Довженко. У своєму першому звуковому фільмі «Іван» (1931) режисер розриває колоніяльну прив’язку української мови до сільського й непрестижного. Чи не вперше в історії українська мова постає на екрані мовою всього українського суспільства, та ще й такого, що модернізується, індустріялізується, крокує в майбутнє<ref name="zbruc">[https://zbruc.eu/node/102930 Мова в сучасному кінематографі України]</ref>.
|Коментар = З розвідки «Мова в сучасному кінематографі України» (2021)
|Автор = [[Юрій Шевчук (мовознавець)|Юрій Шевчук]]}}
{{Q|Цитата = Найкращі японські фільми «Рошамун» і «Ворота пекла» зроблені під впливом Довженка<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/26545390.html Олександр Довженко – метеор на обрії безрадісного століття]</ref>.
|Коментар = «Панорамна історія кіно», Нью-Йорк, 1957
Рядок 226 ⟶ 229:
|Автор = Петро Масоха
}}
{{Q|Цитата = Як справжній геній, Довженко творив власну дійсність – дійсність нового українства, що має свою історіософію, як у «Звенигорі», революційну ідентичність, як в «Арсеналі», поетику, як в «Землі» і мову, як в «Івані». Важко не зауважити, що в цих фільмах фактично відсутній російський колонізатор, а якщо і є («Звенигора»), то він зведений до нікчемности, таврований, висміяний, помножений на нуль<ref name="zbruc"/>.
|Коментар = З розвідки «Мова в сучасному кінематографі України» (2021)
|Автор = Юрій Шевчук}}
 
== Примітки ==