Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 23:
{{Q|Орієнтація на Московщину, на Росію… справді була присвоєна собі частиною українського громадянства… Провідники українського життя довго стояли під владою гасел «спільної революції»… і я сам не відрікаюся її я скажу різко, але справжніми словами: це духове холопство, холуйство раба, котрого так довго били по лиці, що не тільки забили в нім усяку гідність, але зробили прихильником неволі й холопства, його апольоґетом і панеґіристом.<ref>''Бжеський Р''. [http://diasporiana.org.ua/istoriya/868-mlinovetskiy-r-narisi-z-istoriyi-ukrayinskih-vizvolnih-zmagan-1917-1918-rr/ Нариси з історії Українських Визвольних Змагань 1917—1918 рр.]&nbsp;— Торонто&nbsp;: Чужина (друком Видавництва «Гомін України»), 1970.&nbsp;— Репринтне видання: Тернопіль&nbsp;: Джура, 2014. — С. 15—16.</ref>}}
{{Q|Литовська зверхність бодай не вносила значних перемін в культурне й національне житє. Польська знищила матеріально й морально ті верхнї верстви, котрими держала ся руська культура, й вони упадають, щоб дати місце шляхтї польській, нїмецькому міщанству.<ref>[http://litopys.org.ua/ Загальний погляд на полїтичну й культурну еволюцію давньої Руси: державний процес, елєменти культурної еволюції, зломаннє полїтичного й культурного житя, значіннє сього факту.] // Історія України-Руси. — Т. ІІІ. — С. 503.</ref>}}
 
=== З промови на похороні січовиків студентського куреня полеглих під Крутами ===
 
{{Q
|Цитата = Dulce et decorum pro patria mori! Солодко і гарно вмерти за отчизну — каже латинський поет, поезії котрого були шкільною книжкою тих, котрих тепер ховаємо. Солодко і гарно<ref name="Kruty">http://hrushevsky.nbuv.gov.ua/cgi-bin/hrushevsky/person.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21STR=0000422 Промова під Центральною Радою на похороні січовиків студентського куреня 19 березня 1918 р.</ref>!
|Коментар = виголошено під Центральною Радою (19 березня 1918 р.)
}}
{{Q
|Цитата = Велике щастя згинути так, в боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними, не замішаними в юрбі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи. Велике щастя окупити своєю кров'ю забезпечення цієї [[Свобода|свободи]]<ref name="Kruty"/>!}}
{{Q
|Цитата = От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ<ref name="Kruty"/>.}}
{{Q
|Цитата = Вони щасливі, що могли купити своєю кров'ю такі вартості своєму народові! Батьки, брати, сестри тих, котрих ми сьогодні ховаємо! Стримайте сльози, що котяться з ваших очей, як стримую я. Бо ж ті, котрих ви ховаєте, доступили найвищого щастя — вмерти за [[Батьківщина|отчизну]]! їх слава і вдячна пам'ять про них житиме з нашою свободою разом, серед народу нашого однині і довіку<ref name="Kruty"/>!}}
 
== Приписуване ==
Рядок 37 ⟶ 50:
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
{{Поділитися}}
 
[[Категорія:Автори-Г]]
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Українські історики]]