Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 4:
==Знання та вміння==
* Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати.
* Без труда нема плода<ref name="prikarpatta">[https://sites.google.com/site/xatachytalnya1/tvori/narodna/prisliv-a-prikarpatta Прислів`я Прикарпаття]</ref>
* Без хліба і без води погано жити<ref name="prikarpatta"/>
* Біда без дощу росте<ref name="prikarpatta"/>
* Біда вимучить, біда й виучить<ref name="prikarpatta"/>
* Біда розум родить і на розум наводить<ref name="prikarpatta"/>
* Біди не продати, ані переміняти<ref name="prikarpatta"/>
* Бідний робить — багатому родить<ref name="prikarpatta"/>
* Більше діла — менше слів<ref name="prikarpatta"/>
* Борода не робить мудрим чоловіка.
* Веселий сміх — здоров'я<ref name="prikarpatta"/>
* В умілого і долото рибу ловить!▼
* Вивели його на чисту воду<ref name="prikarpatta"/>
* Виходиш з дому — кланяйся життю молодому<ref name="prikarpatta"/>
* Від гніву старієш, від сміху молодієш<ref name="prikarpatta"/>
* Від добра добра не шукають<ref name="prikarpatta"/>
* Вік живи — Вік учись.
* В решеті води не наносиш<ref name="prikarpatta"/>
* В [[Океан|океані]] води не зміряєш<ref name="prikarpatta"/>
▲* В умілого і долото рибу ловить!
* Вода все сполоще, крім лихого слова<ref name="prikarpatta"/>
* Водою ситий не будеш<ref name="prikarpatta"/>.
* Всяка сорока від свого язика страждає<ref name="prikarpatta"/>
* Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
* Вченому світ, а невченому тьма.
* Вчорашньої води не доженеш<ref name="prikarpatta"/>
* Гарно того вчити, хто хоче все знати.
* Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
* Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
* Горе старому вдома самому<ref name="prikarpatta"/>
* Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
* Грамотний — видющий і на все тямущий.
* Далеко йшов, а добра не знайшов<ref name="prikarpatta"/>
* Дарма, що малий, а й старого навчить!
* Де є життя, там є й [[надія]]<ref name="prikarpatta"/>
* Де праця, там і пісня<ref name="prikarpatta"/>
* Де свої собаки кусають, там хай чужі не пхаються<ref name="prikarpatta"/>
* Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
* Де хліб і вода, там нема голода<ref name="prikarpatta"/>
* Дивиться рідко, та густо бачить.
* Добре роби — добре й буде<ref name="prikarpatta"/>
* Добрий хліб, коли нема калача<ref name="prikarpatta"/>
* Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
* Дожились до того, що нема нічого<ref name="prikarpatta"/>
* Жалів [[вовк]] кобилу лишив хвіст та гриву.
* [[Життя]] прожити — не поле перейти<ref name="prikarpatta"/>
* За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
* За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
* За одного вченого дають десять невчених.
* За одного грамотного сім неграмотних дають.
* Згадала стара, як молодою була<ref name="prikarpatta"/>
* Здоровий хворого не розуміє<ref name="prikarpatta"/>
* Знає, на чім світ стоїть!
* Знання робить життя красним.
* І з сивою бородою не все розум приходить!
* І сила перед розумом никне!
* І соловейко не співає, коли їсти не має<ref name="prikarpatta"/>
* Книга вчить, як на світі жить.
* Кожна голова має свій розум.
* Кожна пригода — до мудрості дорога.
* Кожний кулик своє болото хвалить<ref name="prikarpatta"/>
* Коли почав орати, то у сопілку не грати<ref name="prikarpatta"/>!
* Кому добре, той співає, кому зле, той плаче<ref name="prikarpatta"/>
* Краще горобець у жмені, як журавель у небі<ref name="prikarpatta"/>
* Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною<ref name="prikarpatta"/>
* Лежачого хліба ніде нема<ref name="prikarpatta"/>
* Людей питай, а свій розум май!
* Маленька праця краща за велике безділля<ref name="prikarpatta"/>
* Молоде орля, та вище старого літає!
* Мудра голова не дбає на лихі слова.
Рядок 36 ⟶ 75:
* Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
* Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
* На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, — як робить<ref name="prikarpatta"/>
* Найшла коса на камінь.
* На те й голова, щоб у ній розум був.
Рядок 43 ⟶ 83:
* Наука не пиво: в рот не віллєш!
* Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
* Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.▼
* Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
▲* Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
* Незчувся, коли й постарівся<ref name="prikarpatta"/>
* Не спитавшись броду, не сунься у воду<ref name="prikarpatta"/>
* Не суньте рило не у своє діло ({{ref-ru}} Не суньте нос не в свой вопрос)
* Не краса красить, а розум.
Рядок 54 ⟶ 96:
* Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість.
* Один розум добре, а два ще краще!
* Одна розумна голова добре, а дві ще краще<ref name="prikarpatta"/>!
* Око бачить далеко, а розум ще дальше.
* Паляниця — хлібові сестриця<ref name="prikarpatta"/>
* Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
* Поважай старих, бо й сам старий будеш<ref name="prikarpatta"/>
* Пташка красна своїм пір'ям, а людина — своїм знанням<ref name="prikarpatta"/>.
* Треба розумом надточити, де сила не візьме.▼
* Птицю пізнаєш по пір`ю, а людину по мові<ref name="prikarpatta"/>
* У сусіда ума не позичиш.▼
* Ранні пташки росу п`ють, а пізні — слізки ллють<ref name="prikarpatta"/>
* Усякому на старість розуму прибавиться.▼
* Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш<ref name="prikarpatta"/>
* Учений іде, а неук слідом спотикається.▼
* Розживемось, як у пастухи наймемось<ref name="prikarpatta"/>
* Учись змолоду — пригодиться на старість!▼
* Учись — на старість буде як нахідка!▼
* Розумний батько сина опитати не соромиться.
* Розумний всякому дає лад.
* Розумну річ приємно й слухать.
* Розум — скарб людини<ref name="prikarpatta"/>.
* Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє<ref name="prikarpatta"/>.
* Сила та розум — краса людини.
* Сила уму уступає!
* Скільки голів, стільки й умів!
* Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре<ref name="prikarpatta"/>
* Старого горобця на полові не обдуриш.
* Старість іде і хвороби веде<ref name="prikarpatta"/>.
▲* Треба розумом надточити, де сила не візьме.
▲* У сусіда ума не позичиш.
▲* Усякому на старість розуму прибавиться.
▲* Учений іде, а неук слідом спотикається<ref name="prikarpatta"/>.
▲* Учись змолоду — пригодиться на старість!
▲* Учись — на старість буде як нахідка!
* Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
* Хто в роботі, той і в турботі<ref name="prikarpatta"/>
* Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду<ref name="prikarpatta"/>.
* Хто грамоти вміє, той краще сіє.
* Хто добре учиться, той буде й добре робить.
* Хто знання має, той мур зламає.
* Хто людей питає, той і розум має.
* Хто рано підводиться, за тим і діло водиться<ref name="prikarpatta"/>
* Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
* Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
Рядок 84 ⟶ 136:
* Чув дзвін, та не знає, звідки він.<ref>[https://kuprienko.info/ukrayins-ki-prislivya-ta-prikazki/ Kuprienko]</ref>
* Шануй учителя, як родителя!
* Швидко пісня співається, та не швидко складається<ref name="prikarpatta"/>
* Щастя без розуму — торбина дірява.▼
* Шукай [[Добро|добра]], біда сама знайде<ref name="prikarpatta"/>
* Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.▼
▲* Щастя без розуму — торбина дірява<ref name="prikarpatta"/>.
▲* Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш<ref name="prikarpatta"/>.
* Що голова, то й розум!
* Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
* Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
* Яка головонька, така й розмовонька!▼
* Яка молодість, така й старість<ref name="prikarpatta"/>
* Як води боятимешся, то не купатимешся<ref name="prikarpatta"/>
* Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
* Як дбаєш, так і маєш<ref name="prikarpatta"/>
* Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
* Які літа — такий розум<ref name="prikarpatta"/>!▼
▲* Яка головонька, така й розмовонька!
▲* Які літа — такий розум!
== Примітки ==
{{reflist}}
{{Джерела}}
{{Поділитися}}
[[Категорія:Українські прислів'я та приказки за темами]]
[[Категорія:Прислів'я та приказки]]
| |||