Відмінності між версіями «Мислення»

981 байт додано ,  4 місяці тому
доповнення
(Replacing ThinkingMan_Rodin.jpg with File:Jardin_du_Musee_Rodin_Paris_Le_Penseur_20050402_(02).jpg (by CommonsDelinker because: File renamed: meaningless file name location missing).)
(доповнення)
 
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>''Кебуладзе В. І.'' Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.</ref>
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)}}
{{Q
|Цитата = Мислення в просвітницькому сенсі — це діяльність із встановлення одноманітного наукового ладу і виведення фактичного [[знання]] з принципів, як би ті не тлумачились: як довільно встановлені [[Аксіома|аксіоми]], як вроджені ідеї чи крайні абстракції{{sfn|Крюґер|2018|с=73}}.
|Коментар = «Діялектика Просвітництва»
|Оригінал =
|Автор = Макс Горкгаймер і [[Теодор Адорно]]}}
 
== Див. також ==
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Вано Крюґер |заголовок =Коли я чую слово "культура" |місто =Київ |видавництво Laurus |рік=2018 |сторінок =130 |isbn =978-617-7313-26-6|ref =Крюґер}}
 
{{Поділитися}}
 
[[Категорія:Розум]]
2962

редагування