Мідянка Петро Миколайович: відмінності між версіями

доповнення
(Створена сторінка: {{othernames|Мідянка}} {{Особа | ім'я = Мідянка Петро Миколайович | Зображення = Petro Midianka 2015.jpg | О...)
 
(доповнення)
 
| ім'я = Мідянка Петро Миколайович
| Зображення = Petro Midianka 2015.jpg
| Опис = Я — Петрос Обертос,<br/>угророс карпатороджений<br/>від вітця Міклоша,<br/>від Руси Карпатської{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}.
| Опис =
| wikipedia = Мідянка Петро Миколайович
| source =
 
== Цитати ==
{{Q|Цитата = В поезії немає поколінь, вона не знає старших чи молодших. [[Поезія]] є позапоколіннєвою, анґельскою, безтілесною в цьому сенсі{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}.}}
{{Q|Цитата = Постмодерну не властива сакральність. Якби наш постмодерн досяг бодай «бойчукістів», я б зняв з голови крисаню, яку, до речі, ніколи не одягав<ref name="інтерв'ю_2011"> [https://rozmova.wordpress.com/2013/01/19/midyanka-pid-mene-ne-napyshut/ Петро Мідянка: Під мене не напишуть ні Андрухович, ні Дереш, ні Карпа]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Стиль поета — це не лише певна доза діалектизмів, це світ законів і субординацій, який далебі не з хаосу<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}}
{{Q|Цитата = Я вдосконалювався по-різному: у виборі тем, у специфіці лексики. Нині це не настільки важливо. Під мене не напишуть ні [[Андрухович Юрій Ігорович|Андрухович]], ні [[Любко Дереш|Дереш]], ні [[Карпа Ірена Ігорівна|Карпа]]. Я б під них щось стилізував, але це тільки стилізація, є ще психотропи творчости<ref name="інтерв'ю_2011"/>.}}
 
== Цитати з віршів ==
{{Q|Цитата = Височієш, Петросе,<br/>як закинута піраміда<br/>старого Мадярорсаґу.<br/>Жалобна Тиса (бо — Чорна)<br/>тягне той чорний пантличок-машличок<br/>до підніжжя самої Чорногорії святої.<br/>Ти видиш, Петросе, П'ятру-Нямц на Волощині,<br/>бачиш Повчпетрі в цім аняорсаґу<br/>і затінюєш мене, малого Петроса<br/>Карпатороса — віри руської{{sfn|Крюґер|2020|с=18}}.}}
{{Q|Цитата = Я гомоном козацької голоти<br/>Перемузичу царських скрипалів.<br/>Впаду на струни, як тяжка задума,<br/>Затисну посох у руках обох<br/>І поділюсь веселістю і сумом.<br/>Бо [[пісня]] — то мій справжній бог.<br/>І божевілля — то не горна кара.<br/>Лиш музика! Лиш безконечна путь!<br/>
Простує Ведель трактом, як примара<br/>За ним незрячі лірники ідуть{{sfn|Крюґер|2020|с=20}}.
|Коментар = «Артемій Ведель»}}
 
== Цитати про Петра Мідянку ==
{{Q|Цитата = За віршами Петра Мідянки можна укласти цілу Енциклопедію Центральної Европи, проте ця справа настільки ж марна, наскільки і безґлузда — бо там, де [[Енциклопедія]] потребує безлічі томів, поезії достатньо лише одного{{sfn|Крюґер|2020|с=17}}.
|Автор = [[Вано Крюґер]]}}
{{Q|Цитата = Ми живемо у дивний час: коли хтось настільки природній, як Мідянка, вважається фруктом екзотичним{{sfn|Крюґер|2020|с=17}}.
|Коментар = з презентації «Луйтри в небо»
|Автор = [[Герасим'юк Василь Дмитрович|Василь Герасим'юк]]}}
{{Q|Цитата = Петро Мідянка не боїться [[Знання]] і не боїться [[Віра|Віри]]. Іншими словами, не боїться пафосу, не боїться пристрасті, не боїться [[життя]]. Не боїться Петро Мідянка і [[Сміх|сміху]]{{sfn|Крюґер|2020|с=18}}.
|Коментар =
|Автор = Вано Крюґер}}
{{Q|Цитата = Поезія Петра Мідянки — це безконечне тривання [[Мова|мови]], язика, гір, рік, рослин, людей «звичайних» і видатних — їхній безконечний вир курсує довкола Петроса Карпатороса, котрий скрупульозно записує їх усіх у ''Книгу Буття'' — цей вир, ця пульсація і цей запис і є ''привітання життя''{{sfn|Крюґер|2020|с=20}}..
|Коментар =
|Автор = Вано Крюґер}}
{{Q|Цитата = Читаючи поезію Петра Мідянки, розумієш, що центром [[Україна|Українського]] [[Всесвіт|Всесвіту]] є Карпати, а сам Петро Мідянка — центральним поетом української мови — в сенсі перебування в цьому центрі{{sfn|Крюґер|2020|с=19}}.
|Коментар =
|Автор = Вано Крюґер}}
 
== Примітки ==
{{примітки|2}}
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Вано Крюґер |заголовок =Розчахнута квітка |місто =Київ |видавництво Laurus |рік=2020 |сторінок =128 |isbn =978-617-7313-47-1|ref =Крюґер}}
 
{{Шевченківська премія з літератури}}
4207

редагувань