Київська Русь: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 4:
 
== Цитати ==
{{Q
{{Q|Цитата = «Русь» — це державне поняття, а не етнічне.
|Цитата = І сів Олег, князюючи в [[Київ|Києві]], і мовив Олег: «Хай буде се мати городам руським». І були в нього словени, і варяги, й інші, що прозвалися руссю{{sfn|Делорм|2016|с=23}}.
|Коментар = З літопису
|Оригінал = }}
{{Q
{{Q|Цитата = «Русь» — це державне поняття, а не етнічне.
| Автор = Пантелеймон Ковалів, мовознавець{{sfn|Фаріон|2015|с=189}}}}
{{Q
 
{{Q|Цитата = Українська династія занесла з півдня на північ і свою державну назву Русь, а спільність держави зробила цю назву спільною для півночі й півдня вже в давнину — це була тільки державна назва, до того, можливо, й не своя, політичний термін спільний спочатку на Сході для півдня й півночі, але головно для півдня, а не термін якоїсь племінної чи мовної спільноти.
| Автор = [[Іларіон (Огієнко)|Іван Огієнко]]{{sfn|Фаріон|2015|с=189}}}}
{{Q
 
{{Q|Цитата = Київська Свята Русь творила неповторну будову в европейських віках: [[Народ|народ]] і церква зблизились так, що становили цілість, і ця формація ввій­шла за висловом новочасного західного мислителя, в «метафізичну структуру історичної надії» цілком відповідно до її вдачі, до народної душі. Для неї [[Володимир Святославич|Володимир]] святий став першим і найяснішим світочем; як названо в билиних «красним сонцем» Землі Руської. З його почину [[Християнство|християнство]] в нас, на відміну від візантійщини, забороняє жорстокість у судівництві; всякі, прийняті в Візанітії тілекалічення: виколю­вання очей, відрізання носів, вух, язиків, ніг, рук, – замінено грошовою виплатою<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Barka_Vasyl.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Ваcиль Барка Необхідність поезії для віри]</ref>.<br/>
| Коментар = З виступу після вручення премії Міжнародної фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів 1981 року
| Автор = [[Василь Барка]]}}
{{Q
{{Q|Цитата = Посеред рівнини, зелене безмежжя якої тягнеться, скільки сягає око, несе свої води велична річка [[Дніпро]]; її неквапливий плин позначено бистринами та озерами, а навесні Дніпрова вода забарвлюється у сапфірові тони й мерехтить на тлі смарагдово краєвиду. Це головна транспортна артерія — і не лише для людей, а й для птахів, що з наближенням холодів широкими зграями перелітають річку, кваплячись дістатися тепліших берегів Чорного моря. Рутенія [[Анна Ярославна|Анни]] — це, врешті-решт, клімат із великими перепадами: щозими — три довгі сніжні місяці, а щоліта — задушлива спека{{sfn|Делорм|2016|с=14}}.
|Коментар = «Анна Київська. Дружина Генріха І»
|Автор = Філіпп Делорм}}