Вікіцитати

Павличко Соломія Дмитрівна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
доповнення, оформлення
Рядок 6:
 
== Цитати ==
== В ==
{{Q| Цитата = Віками [[українці]] заковтувалися російською культурою і розчинялися в ній, лиш тільки починали писати російською мовою... Деякі зросійщені українці ставали жорстокими русифікаторами й україножерами<ref>Мова - це теж батьківщина / Упорядн.: Н. Николин. — Львів: Видавництво "Свічадо", 2008. — С. 18</ref>.}}
 
== Г ==
{{Q|Цитата = Головна риса нинішньої літературної ситуації прекрасна: є різні можливості висловлювати власну думку й не боятися, що тебе закидають камінням чи засадять до каземату. Ми живемо в час [[Свобода|свободи]], конфлікту ідей і принципів<ref name="day.kyiv">[https://day.kyiv.ua/uk/article/osobistist/solomiya-pavlichko-feminizm-nepoganiy-instrument-shchob-nazvati-rechi-svoyimi Соломія ПАВЛИЧКО: «Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами»]</ref>.}}
 
== Д ==
{{Q|Цитата = Де є рух, є якась [[надія]]{{sfn|Агеєва|2019|с=241}}.
|Коментар = «Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1991»}}
 
== Ж ==
{{Q|Цитата = Жіночність? Коли цим [[слово|словом]] позначають зовнішність, тоді це може бути. Але коли під ним розуміють покірливість, мовчазну згоду зі всім, постійну компромісність – тоді це не про мене<ref>{{Cite web▼
| url = https://www.zhinka-online.com.ua/39-zhinka-onlajn/281-naikrashchi-vyslovy-pro-zhinok.html▼
| title = Найкращі вислови про жінок▼
| author = Віталіна Севрук▼
| accessdate = ▼
| archiveurl = http://www.webcitation.org/▼
| archivedate = 2020-12-19▼
}}</ref>}}▼
 
== З ==
{{Q|Цитата = Здається, це якийсь новий приступ соціальної летаргії — все байдуже, одні думають, як вижити, інші, як втекти. Жменька донкіхотів хоче все змінити{{sfn|Агеєва|2019|с=239}}.
|Коментар = З листа від 9 грудня 1990 року//«Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1991»}}
 
== Л ==
{{Q|Цитата = Листи були втіленням мрії про любов, яка не зреалізувалася в їхньому житті повною мірою. [[Лесбійство|Лесбійською]] фантазією, для якої дають підстави й щоденники [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Кобилянської]], і її попередні твори.<ref name="vechirniy.kyiv"/>.▼
|Коментар = про листування [[Леся Українка|Лесі Українки]] й Ольги Кобилянської}}▼
 
== М ==
{{Q|Цитата = Мене цікавить [[фемінізм]] і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка проблеми не нова. Після «Другої статі» [[Сімона де Бовуар|Сімони де Бовуар]] такі речі апробовуються уже сорок років, і я просто застосовую деякі з тих метод до української літератури. Але я не роблю це механістично, не приходжу до якогось автора і не кажу: так, ось зараз я робитиму феміністичний аналіз. Аналіз диктується текстом, тим паче, сьогодні він може бути лише багатогранним, коли фемінізм поєднується з психоаналізом, деконструкцією тощо<ref name="day.kyiv"/>.}}
{{Q|Цитата = Моя сусідка — балетмейстер нашого оперного театру — сказала мені вчора, що військового перевороту, мабуть, не буде. Подумати тільки — про що розмовляють при зустрічі в Києві дві жінки — літературознавець і балетмейсетер{{sfn|Агеєва|2019|с=238}}.
|Коментар = «Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1991»
}}
 
== П ==
{{Q|Цитата = Покоління — це річ дуже умовна. Як правило, покоління «починається» більш-менш гармонійно, а потім всередині нього виникають дуже серйозні поділи й проблеми. Так було завжди й у цьому поколінні, яке я вважаю більш-менш своїм, воно так само є<ref name="day.kyiv"/>.}}
 
== Р ==
{{Q|Цитата = Разом з мамою вони ростили нас з сестрою як інтелектуалок — ось ми і отримали відповідне виховання. У сім'ї нас вчили: ніхто не може обмежувати свободу думки, свободу життєвого вибору<ref name="vechirniy.kyiv">[https://vechirniy.kyiv.ua/news/lyudyna-zhyttya-solomii-pavlychko-vypovnylosya-b-shistdesyat-rokiv Людина життя: Соломії Павличко виповнилося б шістдесят років]</ref>.}}
 
== Т ==
{{Q|Цитата = Традиційно український літературний рух завжди вимагає продовження, розвитку традицій, не терпить конфлікту. В цьому сенсі я не вписуюся в стереотип. Мені здається, що бути стовідсотковим «продовженням» батька чи батьків (попередніх поколінь українських літераторів) — це аномалія. Так що в стосунках з батьком я не відчуваю конфлікту поколінь. Водночас я не відчуваю й залежності<ref name="day.kyiv"/>.}}
{{Q|Цитата = Треба народжувати дітей, треба любити один одного. Але традиційні структури шлюбу, сім'ї роблять з жінки жертву. Інша справа — партнерські стосунки між жінкою і чоловіком. Кожен розвиває свою особистість, кожен несе реальну відповідальність за сім'ю, нікого не роблячи заручником<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
|Коментар = З інтерв'ю}}
 
== У ==
{{Q|Цитата = Українська література мене заворожує просто магнетично: має стільки парадоксів і невирішених проблем, і дає можливість щось нове відкрити... У наших бібліотеках у рукописних відділах лежать скарби, і момент їх відкривання такий солодкий і привабливий<ref name="day.kyiv"/>.}}
 
▲{{Q|Цитата = Листи були втіленням мрії про любов, яка не зреалізувалася в їхньому житті повною мірою. [[Лесбійство|Лесбійською]] фантазією, для якої дають підстави й щоденники [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Кобилянської]], і її попередні твори.<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
== Щ ==
▲|Коментар = про листування [[Леся Українка|Лесі Українки]] й Ольги Кобилянської}}
{{Q|Цитата = Що тут почалося, Ви собі уявити не можете. Всі газети України, [[Олійник Борис Ілліч|Борис Олійник]] в парламенті закликали до розправи наді мною як особою, що паплюжить рідну культуру. Газета РУХу писала, що мені треба піти до лікаря, «Сільські вісті» щономера друкують обурені листи селян і т. д. Ніхто, звичайно, книжки не читав і не потребує читати<ref name="vechirniy.kyiv"/>.
|Коментар = з листа до [[Юрій Луцький|Юрія Луцького]] (про реакцію на книгу «Дискурс модернізму в українській літературі»}}
 
== Я ==
{{Q|Цитата = Я взагалі не люблю поверхових речей, поверхова народна культура, поверхова національна культура, солодкава, патетична мені чужі. І я не хочу, щоб
сучасний образ України був з нею пов’язаний. У моєму розумінні Україна має шанс вижити як культурна європейська [[нація]], тільки якщо модернізується.}}
{{Q|Цитата = Я можу назвати людей, які дають мені відчуття комфорту.
Це [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]], [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]], [[Герасим'юк Василь Дмитрович|Василь Герасим’юк]], [[Римарук Ігор Миколайович|Ігор Римарук]]. Є трішечки старші люди, як, скажімо, [[Жолдак Богдан Олексійович|Богдан Жолдак]]. Так само [[Діброва Володимир Георгійович|Володимир Діброва]], львів’янин [[Винничук Юрій Павлович|Юрій Винничук]], творчість якого мені дуже подобається. У літературознавстві — це [[Гундорова Тамара Іванівна|Тамара Гундорова]], [[Агеєва Віра Павлівна|Віра Агеєва]], Марія Зубрицька зі Львова. Але всі вони не ті, що цнотливо зберігають і трепетно несуть «традицію», а, швидше, мають руйнівні творчі інстинкти, схильність до іронії, навіть епатажу<ref name="day.kyiv"/>.}}
{{Q|Цитата = Я не знаю, що буде з нами всіма і з усією цією державою завтра... але впевнена, що буде щось інше, ніж учора{{sfn|Агеєва|2019|с=241}}.
|Коментар = «Листи з Києва. 12 травня 1990 — 2 квітня 1991»}}
{{Q|Цитата = Я не людина майданів, але не проти на майдани піти, коли це потрібно. І на тусовку — теж. (...) У вежі я не живу. За своєю натурою я в ці вежі не вірю, не вірю людям, які нібито там живуть, це — не мій тип. Я людина [[життя]], мені подобається знайомитися з людьми, знати різних людей<ref name="day.kyiv"/>.}}
▲{{Q|Цитата = Жіночність? Коли цим [[слово|словом]] позначають зовнішність, тоді це може бути. Але коли під ним розуміють покірливість, мовчазну згоду зі всім, постійну компромісність – тоді це не про мене<ref>{{Cite web
▲ | url = https://www.zhinka-online.com.ua/39-zhinka-onlajn/281-naikrashchi-vyslovy-pro-zhinok.html
▲ | title = Найкращі вислови про жінок
▲ | author = Віталіна Севрук
▲ | accessdate =
▲ | archiveurl = http://www.webcitation.org/
▲ | archivedate = 2020-12-19
▲}}</ref>}}
 
== Про Соломію Павличко ==
{{Q
|Цитата = Бувають такі люди — здатні перетворювати світ, як воду на вино, самим фактом своєї в ньому присутності. За життя вони завжди перебувають ніби в центрі потужного магнітного поля: до них тягнуться, як на світло, навіть випадкові зустрічні. І, може, тільки такі люди в остаточному підсумку й є правдивими рушіями культури.<br/>Соля була такою людиною{{sfn|Агеєва|2019|с=181}}.
|Коментар = «Ефект присутності»
|Автор = [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]]}}
{{Q
|Цитата = Всією своєю суттю Соломія засвідчувала: [[жінка|жінки]] — не другорядні, підпорядковані чоловікам істоти, а [[фемінізм]] — ніяке не страховисько{{sfn|RECвізити3|2017|с=241}}.|Автор = [[Таран Людмила Василівна|Людмила Таран]]}}
{{Q
|Цитата = Вона була жрицею і воїном. Дух, що тіло рве до бою, був її духом. А її домом була Україна Глобальна, до якої ми тільки йдемо{{sfn|Агеєва|2019|с=227}}.
|Коментар = «Про Соломію Павличко»
|Автор = Кирило Стеценко}}
{{Q
|Цитата = Вона так багато значила для свого тисячоліття, що воно не випустило її зі свої часових володінь й залишило у своїх обіймах. Проте її здобуток такої непересічної концентрації не може залишатись у межах минулого тисячоліття — він вільно виходить не лише в сьогодення, але впевнено стає фундаментом майбутніх досліджень і суперечок, стає органічно самим [[Майбутнє|майбутнім]]{{sfn|Агеєва|2019|с=178}}.
|Коментар = «При світлі Соломії»
|Автор = [[Драч Іван Федорович|Іван Драч]]}}
{{Q
|Цитата = Соломія Павличко була втіленням людини в культурі і культури в людині{{sfn|Агеєва|2019|с=214}}...
|Коментар = «Соло триває: мої спогади про Соломію»
|Автор = Марія Зубрицька}}
{{Q
|Цитата = Соломія розуміла літературний процес набагато глибше за мене, бачила його в епохах. Вона понаписувала про наших письменників стільки всього, що я все це тепер читаю і думаю: «Господи мій, я ж цього не знав!» Коли я працював у Польщі, Словаччині, вона приїжджала до мене, і там ми могли поговорити. Але я розумів уже тоді, що вона — професор, а я — звичайний аспірант порівняно з нею{{sfn|RECвізити2|2017|с=141}}.|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}
Рядок 48 ⟶ 94:
|Автор = [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]]}}
{{Q
|Цитата = Один літератор бовкнув у пресі, що фемінізм, який проповідує Павличко — то від нестачі в баби порядного хлопа. Соломія зараз же сіла писати відповідь. Я її відмовляла. Але вона боронила не себе, а чистоту інтелектуальної атмосфери, певну норму публічного життя, нижче якої опускатися не можна.<ref>[https://gazeta.ua/articles/people-newspaper/_korotich-buv-vrazhenij-rozumom-solomiyi-pavlichko/274298 «Коротич був вражений розумом Соломії Павличко» на Gazeta.ua]</ref>
|Автор = [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]]}}
{{Q
|Цитата = Усе видрукуване під ім'ям «Соломія Павличко» (неймовірно багато!), ще буде читатися, осмислюватися, перевидаватися, вивчатися в університетських курсах, — а однак, навіть найретельніше зібране докупи й простудійоване, боюсь, таки не потрапить висвітлити новим поколінням повною мірою, чим насправді була Соломія Павличко в українських культурних процесах кінця XX століття{{sfn|Агеєва|2019|с=182}}.
|Коментар = «Ефект присутності»
|Автор = Оксана Забужко}}
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikiquote.org/wiki/Павличко_Соломія_Дмитрівна