Ернест Хемінгуей: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Albedo (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 153:
{{Q|Цитата = Можливо, війни тепер не завершуються перемогами. Можливо, вони тривають безконечно. Можливо, це нова Столітня війна<ref name="gemingvey"/>.}}
{{Q|Цитата = Старіє тіло. Інколи я боюся зламати собі пальця, немов шматочок крейди. А от дух не старіє і не надто мудрішає<ref name="gemingvey"/>.}}
{{Q▼
| Цитата =Кожна людина народжується для якоїсь справи. Кожний, хто ходить по землі, має свої обов’язки в житті<ref>[[:Файл:KV-51-52-2013.pdf]]</ref>▼
| Коментар = ▼
| Оригінал = ▼
| Автор = }}▼
=== З роману «Старий і море» (1952) ===
{{Q|Цитата = Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати не можна<ref name="staryy">[https://starylev.com.ua/club/article/staryy-i-more-prosto-potribno-ity-za-svoyeyu-metoyu “Старий і море”. Просто потрібно іти за своєю метою]</ref>.}}
Рядок 160 ⟶ 164:
{{Q|Цитата = Те, що він доводив це вже тисячу разів, нічого не важило. Тепер треба було доводити знову. І так щоразу — все наново; отож, роблячи своє діло, старий ніколи не оглядався на минуле<ref name="staryy"/>.}}
{{Q|Цитата = Старий поглянув на безмежний простір моря й збагнув, який він тепер самотній. Проте побачив він і райдужні відсвіти в темній товщі води, й туго напнуту жилку, що зникала в глибині, й дивне коливання тихої морської гладіні. Тепер і над морем скупчувались хмари, віщуючи пасат, а глянувши вперед, старий побачив табун диких качок, що летіли над водою, чітко вирізняючись на тлі неба,— на якийсь час їх обриси неначе затуманювались, тоді знов ставали чіткі,— і він зрозумів, що людина в морі ніколи не буває самотня<ref name="staryy"/>.}}
▲{{Q
▲ | Цитата =Кожна людина народжується для якоїсь справи. Кожний, хто ходить по землі, має свої обов’язки в житті<ref>[[:Файл:KV-51-52-2013.pdf]]</ref>
▲ | Коментар =
▲ | Оригінал =
▲ | Автор = }}
=== З Нобелівської промови (1954) ===
|