Борщ: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Lanamy (обговорення | внесок) |
Lanamy (обговорення | внесок) |
||
Рядок 19:
== З української літератури ==
{{Q
| Цитата = [[Українці|Русини]] знають, яким могутнім містом був [[Київ]] і те, що він був столицею їхніх князів...<br/>багато з них також вірить, що Троя стояла на тому самому місці. І в зв'язку з цим вони ще говорять, що ця річка (Борщівка) дістала таку назву, бо біля неї, на місці нашого нічлігу, був борщовий [[Торгівля|торг]]. Я вважаю, що Київ був великим містом, але не на стільки миль, як говорять русини.<br/>І хоч це місце було так само далеко від міста, як і тепер, воно могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи там торгували борщем...<br/>До того ж русини рідко або швидше ніколи не купують борщу, а кожен робить його у себе вдома, бо це їхня щоденна [[їжа]] і напій. І щоб люди їздили кілька миль за борщем, який коштує гріш, це також видається недоречним. Отже це груба помилка простих людей (що не повинно нас дивувати), начебто Київ мав площу 7 миль і начебто ніде не було торгу борщем, лише на цьому місці, яке в наш час віддалене від Києва на півтори милі. Відомо також, що Троя лежить в Малій Азії, близько 300 миль від Києва.<ref>Ісаєвич Я. Д. [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/GrunewegKyiv.html Мартин Груневег і його опис Києва] // Мартин Груневег. Славнозвісне місто Київ (фрагменти з подорожніх записок) // Всесвіт, 1981, № 5. – с. 204 – 211.</ref><br/>
| Автор = Мартін Ґруневеґ, 1584.
}}
Рядок 33:
}}
{{Q
| Цитата = Найвживаніша ж їхня їжа борщ, що вариться з буряка і капусти з різними іншими [[Трав'янисті рослини|трав'яними]] приправами та з [[Просо|просяною]] крупою, не на воді, а на сирівці, тобто на вельми кислому квасі, що через кислоту й пити не можна; завжди робиться зі [[Свиня свійська|свинячим]] або яловичим [[Сало|салом]], а у [[Свято|святкові]] дні рідко у кого б не було на столі [[Вівця|баранячого]] [[М'ясо|м'яса]] або чого-небудь зі свійських птахів, а іноді й з дичини.<ref>[https://archive.org/stream/opXVIII#page/68/mode/1up Топографічний опис Харківського намісництва 1785 року] // Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: Описово-статистичні джерела / АН УРСР. Археограф. комісія та ін. Упоряд. В. О. Пірко, О. І. Гуржій; Редкол. П. С. Сохань (відп. ред.) та ін.— Київ: Наукова думка, 1991. — С. 4-12; 68. — 278 с. — ISBN 5-12-002041-0.</ref>
| Цитата = Пять казанивъ стояло юшки,<br/>А въ чотырохъ були галушки,<br/>Борщу трохи було не съ шѣсть;<br/>Барановъ тьма була вареныхъ,<br/>Курей, гусей, качокъ печеныхъ,<br/>До сыта що бъ було всѣмъ ѣсть.<ref>Іван Котляревський. [https://uk.wikisource.org/wiki/Енеїда_(1798)/II Енеїда. Часть II.] СПб., 1798.</ref><br/>▼
| Автор = Топографічна комісія Харківського намісництва, 1785.
}}
{{Q
▲| Цитата = Пять казанивъ стояло юшки,<br/>А въ чотырохъ були галушки,<br/>Борщу трохи було не съ шѣсть;<br/>Барановъ тьма була вареныхъ,<br/>[[Курка|Курей]], гусей, качокъ печеныхъ,<br/>До сыта що бъ було всѣмъ ѣсть.<ref>Іван Котляревський. [https://uk.wikisource.org/wiki/Енеїда_(1798)/II Енеїда. Часть II.] СПб., 1798.</ref><br/>
| Автор = [[Котляревський Іван Петрович|Іван Котляревський]], «Енеїда», 1798.
| Оригінал =
}}
{{Q
| Цитата = Бо́рщъ, щи. Въ Малороссіи дѣлаютъ изъ пѣченаго [[Хліб|хлѣба]] особый родъ квасу, называемаго тамъ сырове́ць, цвѣтомъ бѣлаго какь разсолъ огуречный; наливъ сего квасу въ горшокь, накрошивъ бураковь (свеклы), или положивъ качанной свѣжей капусты кусками называемыми ''пелю́стки'', положивъ говядину, или птицъ какихъ, зажареныхъ въ маслѣ [[Яйце|яицъ]], и свинаго сала; все сіе приправивъ петрушкою, и другими пряными
| Автор = Олексій Павловський, «Словарь малороссійскаго нарѣчія», 1826.
}}
{{Q
| Цитата = Візьми ж, моє серце, начисть картоплі на борщ та накриши буряків, а я ось зараз встану та покажу тобі, як борщ накидать. Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось. Вона вмилась, стала перед образами й довго [[Молитва|молилась]], доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. Свекруха хрестилась, а скоса все поглядала на невістчині руки. Розумна Мотря й собі спідлоба поглядала на свекруху й постерегла той косий погляд. Кайдашиха помолилась богу й почала знов навчати [[Невістка|невістку]], як наливать борщ, як затовкувать, коли вкидати
| Коментар =
| Автор = [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Семенович Нечуй-Левицький]], «Кайдашева сім'я», 1878.
| |||