Київ: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
MarynaChala (обговорення | внесок)
MarynaChala (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 45:
{{Q
| Цитата = Ви помічали, як фіолетові барви щовечора охоплюють київські пагорби? Іноді кольори набувають легкості, прозорості, аж до ніжно-бузкового, потім густішають до глибокого лілового… Особливо це помітно навесні, коли повітря прогрівається лише вдень, коли сонце сідає за Кирилівськими висотами. Чому ці кольори такі дивні саме у граді Києві, новому Єрусалимі?
 
Фіолетовий поєднує червоний і синій, неначе зводить разом крайні барви веселки, спектра світла. Колір казки, містики, чародійства. Початок і кінець, перший і останній… «Альфа й Омега». Єднаючи кольори, фіолетовий не залишає місця чорному – тобто жалобі, смерті, небуттю.
 
То також барва спостережливих поетів, письменників – як українців, так і чужинців, котрі відчули-побачили цей київський колір. То барви й одного видатного митця. Великий Михайло Врубель спостеріг, прийняв, опанував фіолет своїх картин, здається, саме в Києві. У вічному місті кольори лілового, бузкового, мов саме повітря, проникли до творів Врубеля і стали знаком майстра.<ref>Ільченко О. Збирачі туманів : Суб’єктивні нотатки з київського життя /Олесь Ільченко. − К.: КОМОРА, 2017. −176 с.</ref>
| Автор = [[Ільченко Олександр Єлисейович|Олесь Ільченко]]