Вікіцитати

Азербайджанські прислів'я: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
повтор
вікіфікація
Рядок 5:
== Цитати ==
* ''[[Вівця|Вівцю]] стрижуть, а в [[козел свійський|кози]] жижки трясуться.
* ''Вдома [[півень]], на вулиці  — [[курка]].
* ''З милим розлучитися  — сім літ плакати, [[Батьківщина|батьківщину]] покинути  — вік сльози лити.
* ''З порожніми руками прийдеш, кажуть: «Хазяїн спить», з дарами завітаєш  — «Ласкаво просимо».
* ''З [[яблуня|яблуневого]] віття [[алича]] не впаде.
* ''[[Камінь]], який кинув [[народ]], важко підняти.
* ''Кого народ підніс, того ніхто не скине.
* ''Кого б не били, а в бідняка око вибите.
* ''Коли йдеш із народом, і чорний день  — [[свято]].
* ''Курці і на весіллі, і на поминках горе.
* ''Ні качалка, ні барабану палка.
* ''[[Невістка]] погана, та у мене, а [[дочка]] гарна, та в чужій хаті.
* ''[[Орел]] [[мухи|мух]] не ловить.
* ''Робота ледарю  — завжди печаль.
* ''Скільки свині [[Коран]] не читай, сама з проса не вийде.
* ''Скупий і [[яйце]] міряє через кільце.
* ''[[Слон]] осла не замінить.
* ''Спитали у [[верблюд]]а: «З гори легше чи на гору?» А він: «Я і рівнину проклинаю».
* ''У бідного нема [[щастя]], у багатого  — совісті.
* ''У дурної невістки і привіт  — лайка.
* ''Хто гаситиме [[свічка|свічку]], яку запалив народ, бороду обсмалить.
* ''Хто [[час]]у не цінує, на своїй шкурі це відчує.
* ''Хто боїться [[горобець|горобців]], проса не сіє.
* ''[[Цибуля]] розцвіла і себе [[троянда|трояндою]] назива.
* ''Чужа [[жінка]] усім дівкою здається.
* ''[[Штани]], куплені на милостиню, завжди короткі.
* ''Як бая прогнали, вільніше дихати стали.
* І в нового мулли стара молитва.
* Із собаки, якого силою до отари тягнуть, сторожа не буде.
* Біда орлу від свого дзьоба приходить.
* Бідняк пішов на полювання  — гори туман оповив.
* Багато хто гроші обіцяє, та після весілля.
* Брехливий скупого обдурить.
* Відріж у свині рило, все одно свинею зостанеться.
* Ведмідь на ліс розсердився, а ліс про те й не знає.
* Верблюд не піде від погонича, хоробрий не відмовиться від своїх слів.
* Викопаєш криницю глибоко  — вода стоятиме високо.
* Вовк знає, що вкрав, а що проковтнув, не пам’ятаєпам'ятає.
* Вогонь хоч попіл залишає, а вітер  — нічого.
* Впряжеш у плуг журбу  — пожнеш біду.
* Все псується, коли тоншає, а людина, коли товщає.
* Глибока річка мовчить, мілка  — шумить.
* Глухий чує те, що йому на руку. Дівчина ховається  — весілля не зладиться.
* Дерево без плодів  — дрова, хмари без дощу  — дим.
* Дома в нареченого ще нічого не знають, а в молодої вже весілля справляють.
* [[Дурень]] дурню зустрівся  — лайка почалася.
* Дурень усіх за дурнів має.
* Дурний жених ославить весілля, дурна невістка  — родину.
* Дурний і посеред дороги сяде.
* Дурний наречений ославить весілля, дурна невістка  — родину.
* З нерозумним не товаришують і не ворогують.
* Залізо їсть сирість, людину  — сірість.
* Збитися з дороги не соромно, соромно не знайти її знову.
* Збудили ледаря: «Сонце встало», а він: «Сніг іде».
* Здорова голова до подушки не хилиться.
* [[Змії]] та баєві  — не довіряй.
* Кого тішить чужа біда, заплаче від своєї.
* Кожній овечці своє ягня любе, а безвухе ще миліше.
* Коли він на коні, то й рідного батька не пізнає.
* Коли [[вода]] не біжить за тобою, сам за нею йди.
* Коли зуб захитався, у роті не вдержиться.
* Коли осел реве, соловей мовчить.
* Коня купувати посилай молодого, наречену вибирати  — старого.
* Краса  — корона, та не всім судилась.
* Краще жити в собачій халабуді, ніж у баєвих хоромах.
* Ледарю сказали: «Зачини двері», а він: «Вітер зачинить».
* Милом і до краси домиєшся.
* На воду не опирайся, на немудрого не сподівайся.
* На мене дивляться, а тебе хвалять.
* На сівбі нема, на жнивах нема, а сядуть до столу  — пайку свою вимага.
* Не був би осел дурний, цінувався б дорожче.
* Не всяку ягоду з’їсиз'їси, не до всякого дерева прихилишся.
* Не знайдеш у горілці порятунку, а в зраді  — вірності.
* Не од великої голови користь, а од великого розуму.
* Не прикидай на людях, якої довжини хвіст у твого осла: один скаже  — короткий, інший  — довгий.
* Нема лиця  — нема й споду.
* Однією стрілою у двох птахів не влучиш.
* Одна бджола варта більше, ніж рій мух.
* Осел не замінить коня, а печінка  — м’ясам'яса.
* Підійшов до дверей  — переступай поріг.
* Перед смертю у мурашки крила виростають.
* Поки міст не перейшли, і коня дядьком називають.
* Покохав сусідову дочку  — забудь про спокій.
* Порося хрюкати вчиться у свині.
* Прислужливий пес і вовка роздере.
* Родич заходити перестане  — чужим стане, чужий часто ходитиме  — рідним стане.
* Розумний показує роботу, дурний  — зуби.
* Сам не бачив  — очевидцю розказує.
* Свічка брехуна горить до половини. Свічка з усіх боків світить.
* [[Сила]] здолає все, а розум  — силу.
* Сорок днів кажи «салам» там, де один день хліб-сіль їв.
* Соромливий не буває глухим, а глухий соромливим.
* Соромливий червоніє, безсоромний полотніє.
* Списом у вуха вату заштовхує.
* Спитали: «Звідки родом?» Відповів: «Ще не женився».
* Стільки часу був пес, а тільки тепер загавкав.
* У дурного серце на язиці, у розумного  — [[язик]] у серці.
* У мечеть він не піде, хоч і папаху його туди закинь.
* У мріях  — [[орел]], а як до діла  — [[черепаха]].
* Умри як людина, і я по-людськи заплачу.
* Хан і судить по-ханському.
* Хата нова, стіни нові, а сито повісити ніде. Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить.
* Хто город має спільний з баєм, у того кущ на спині росте.
* Хто з дороги збочує, того дорога карає.
* Хто чіпляється за два кораблі, потоне.
* Щасливий випадок  — це перелітний птах: не випускай із рук.
* Що їв  — залиш собі, розкажи, що бачив.
* Що [[кіт]] проковтнув, того сам лев повернути не зможе.
* Який [[чоловік]], така й хустка на голові в жінки.<ref>http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=1&pages_block=1&rid=2&sid=293</ref>
 
Отримано з https://uk.wikiquote.org/wiki/Азербайджанські_прислів%27я